Пропозиції експертів PwC Україна враховані при розробці концепції інституту Уповноваженого економічного оператора

Створення УЕО передбачене міжнародними зобов’язаннями України, зокрема - Угодою про асоціацію між Україною та ЄС та Угодою СОТ про спрощення процедур торгівлі. Практичну імплементацію інституту УЕО бізнес вбачає в ухвалені проектів Законів «Про внесення змін до Митного кодексу України (щодо уповноваженого економічного оператора та спрощень митних процедур)» та «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування операцій із ввезення на митну територію України товарів уповноваженими економічними операторами» (реєстр. №№4777 та 4776), розроблених робочою групою при Міністерстві фінансів України за участю фахових експертів з цього питання.

Одним із основних ідеологів з розробки концепції інституту УЕО та розробників зазначених вище законопроектів виступила Оксана Дрозач, Співголова митного комітету Американської торговельної палати в Україні, провідний спеціаліст PwC Україна. Зокрема, розроблені пропозиції щодо концепції стосувались таких ключових ідей:

(1) попередня перевірка претендентів на статус УЕО повинна бути спрямована на перевірку надійності та безпечності внутрішніх процесів заявника;

(2) спрощеннями для УЕО мають користуватися не лише імпортери/експортери, а також компанії, що здійснюють операції з товарами на всіх етапах ланцюга зовнішньоекономічного постачання (перевізники, митні склади, митні брокери тощо);

(3) набір критеріїв для оцінки претендента для надання статусу УЕО повинен бути збалансованим та унеможливлювати, з одного боку, надання такого статусу ненадійним компаніям, а з іншого - зловживання та прояви корупції з боку фіскальних органів;

(4) перелік спрощень і критеріїв для УЕО повинен відповідати практиці ЄС, що закладе підґрунтя для визнання українських УЕО країнами ЄС.

Як зазначає Оксана, «деякі з пропозицій були предметом для тривалих дискусій із податковими та митними органами. Найбільш гостро обговорювалося питання попередньої перевірки для отримання статусу УЕО. Раніше податкові органи, користуючись нечіткістю виписаних в законодавстві критеріїв, бачили її переважно у формі стандартної податкової/митної перевірки, націленої на виявлення недоплат до Держбюджету. Це дало б змогу фіскальним органам здійснювати певні «торги» з претендентом на статус, узгоджуючи результати такої перевірки та обсяги застосування санкцій. Надійність же внутрішніх процесів претендента могла залишитися поза увагою перевіряльників, що надало б змогу незаконослухняним компаніям отримати конкурентну перевагу та право на спрощення».

Як стверджує експерт, «така практика повністю нівелювала б європейську концепцію інституту УЕО, яка передбачає контроль надійності та безпечності внутрішніх процесів претендента на статус УЕО (добору кадрів, прийняття рішень, обігу та збереження документів тощо) під час проведення попередньої перевірки. Лише за умови такого фокусу попередньої перевірки статус УЕО отримають надійні компанії. Більш того, неправильний фокус попередньої перевірки в подальшому заблокував би можливість взаємного визнання українських та європейських УЕО.   

Так, виникла необхідність розробки критеріїв для УЕО, які б ґрунтувалися на найкращому світовому досвіді, та внесення змін до чинної редакції Митного кодексу України. В результаті співпраці Міністерства фінансів, Державної фіскальної служби України, бізнесу та громадських організацій такі критерії були розроблені, а усі зазначені вище наші пропозиції враховані».