Трансфертне ціноутворення

Трансфертне ціноутворення (далі – «ТЦУ») – це комплексний набір правил і принципів, який визначає умови та ціни, за якими пов’язані компанії (та інші категорії компаній, як визначено українським законодавством), здійснюють операції між собою. Ці операції можуть включати продаж товарів, надання послуг, передачу інтелектуальної власності, надання фінансових ресурсів тощо.

Основою регулювання трансфертного ціноутворення в Україні та світі є встановлення відповідності принципу “витягнутої руки”. Згідно зі зазначеним принципом ціна в операції між пов'язаними особами (наприклад, між компаніями однієї групи) має бути такою, наче б ця операція на ринкових умовах відбувалася між незалежними сторонами, які не мають між собою жодного зв'язку.

Найчастіше суб’єктами ТЦУ є пов’язані особи, тож ця тема найактуальніша для міжнародних груп компаній (МГК), а також для бізнесу, який виходить на нові закордонні ринки.

Детальніше з ТЦУ в Україні ви можете ознайомитися в матеріалах нашої статті: Трансфертне ціноутворення в Україні: що варто знати бізнесу?

Принцип «витягнутої руки» означає, що умови між асоційованими підприємствами повинні бути такими ж, як і між незалежними підприємствами, щоб уникнути маніпуляцій з прибутком та оподаткуванням. 

Тлумачення принципу "витягнутої руки" наведене у параграфі 1 статті 9 Модельної конвенції ОЕСР:

«У разі, коли в комерційних та фінансових відносинах двох асоційованих підприємств встановлюються умови, що відрізняються від тих, які були б встановлені між незалежними підприємствами, будь-який прибуток, який був би нарахований одному з них за відсутності таких умов, може бути включений до прибутку цього підприємства і, відповідно, оподаткований».

В Україні під податковий контроль у сфері трансфертного ціноутворення, потрапляють платники податку на прибутку у яких сукупний обсяг доходів перевищує 150 млн.грн. та сукупний обсяг операцій з одним контрагентом, що відповідає переліку нижче, перевищує 10 млн.грн.:

• компанії, які здійснюють операції з пов'язаними особами-нерезидентами;
• компанії, які здійснюють операції через комісіонерів-нерезидентів;
• компанії, які здійснюють операції з резидентами низькоподаткових юрисдикцій; 
• компанії, які здійснюють операції з нерезидентами, які не сплачують корпоративний податок або не є податковими резидентами країни реєстрації;
• постійні представництва компаній-нерезидентів в Україні.

Звіт про контрольовані операції - це звіт, який платники податку на прибуток подають до податкових органів для розкриття інформації про контрольовані операції. 

Звіт про контрольовані операції подається усіма платниками податку на прибуток, які у звітному періоді здійснювали контрольовані операції.

Звітність з трансфертного ціноутворення має трирівневу структуру, яка складається з:

• Документації з трансфертного ціноутворення (Local File), що містить детальну інформацію про контрольовані операції конкретної компанії;
• Глобальної документації з трансфертного ціноутворення (Master File), що описує загальну політику трансфертного ціноутворення групи компаній;
• Звіту у розрізі країн (Country-by-Country Report), що надає інформацію про розподіл доходів, податків та економічної діяльності між країнами.

Штрафи за неподання або несвоєчасне подання звітності з ТЦУ в Україні залежать від прожиткового мінімуму працездатної особи, що діє на 01 січня звітного року. Відтак станом для 2024 та 2025 років штрафи наступні:

• неподання звіту про контрольовані операції або майстер-файлу - 300 розмірів прожиткового мінімуму або 908 400 грн;
• невключення інформації про всі здійснені КО у звіт про контрольовані операції - 1% суми контрольованих операцій, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму, тобто не більше 908 400 грн;
• несвоєчасного неподання звіту про контрольовані операції - 1 розмір прожиткового мінімуму за кожен день несвоєчасного подання, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму, тобто не більше 908 400 грн;
• неподання документації на запит податкового органу  - 3% суми контрольованих операцій, щодо яких не була подана документація, але не більше 200 розмірів прожиткового мінімуму, тобто не більше 605 600 грн ;
• несвоєчасне подання документації з трансфертного ціноутворення - 2 розміри прожиткового мінімуму за кожний день, але не більше 200 розмірів прожиткового мінімуму, тобто не більше 605 600 грн ;
• несвоєчасне подання майстер-файлу - 3 розмірів прожиткового мінімуму за кожний день, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму або 908 400 грн. ;
• неподання звіту у розрізі країн МГК - 1000 розмірів прожиткового мінімуму або 3 028 000 грн.;
• неподання звіту у розрізі країн МГК після спливу 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати штрафу (штрафів) - 5 розмірів прожиткового мінімуму, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму або 908 400 грн. ;
• не відображення у звіті в розрізі країн МГК суми доходу (виручки) учасника МГК - 1 відсоток суми доходу (виручки) учасника МГК, інформація про якого не відображена у звіті в розрізі країн МГК, але не більше 1000 розмірів ПМ або 3 028 000 грн. ;
• у разі надання недостовірної інформації у звіті в розрізі країн МГК - 200 розмірів прожиткового мінімуму або 605 600 ;
• несвоєчасне подання звіту у розрізі країн МГК  у тому числі несвоєчасне подання уточненого звіту у розрізі країн МГК на вимогу контролюючого органу - 10 розмірів прожиткового мінімуму за кожний день несвоєчасного подання, але не більше 1000 розмірів прожиткового або 3 028 000 грн. 

Оцінка ймовірних ризиків ТЦУ до здійснення контрольованої операції, попередній аналіз угод між пов’язаними особами, розробка політики трансфертного ціноутворення компаній та своєчасна підготовка звітності - це ключові інструменти мінімізації ризиків застосування штрафів. Якісна ТЦУ політика допомагає зменшити та оперативно реагувати на необхідність зміни цін операцій та на ризик необхідності проведення коригувань.  

Якщо вам потрібна детальніша інформація чи додаткова підтримка, наші експерти можуть надати допомогу в аналізі контрольованих операцій та ТЦУ-звітності, виявленні потенційних ризиків та розробці рекомендацій для їхньої мінімізації.

Юридичний супровід перевірок з ТЦУ включає юридичну підготовку до перевірок, допомогу у захисті інтересів компанії та вирішення судових спорів. Також, наші фахівці працюють над обґрунтуванням економічної вигоди в операціях з нерезидентами та аналізують контрольовані операції, щоб забезпечити їх відповідність ринковим умовам.

Звертайтеся до нас, і ми з радістю допоможемо вам з підготовкою документації з трансфертного ціноутворення та консультаціями у сфері ТЦУ. Первинну комунікацію можна провести у телефонному режимі, або звертайтеся до нас на електронні адреси зазначені на сайті. 

Для створення  комерційної пропозиції, необхідно зазначити опис та обсяг контрольованих операцій, стосовно яких ви б хотіли отримати консультацію з трансфертного ціноутворення.

Оскаржити рішення податкових органів щодо трансфертного ціноутворення можливо в адміністративному чи судовому порядку.

Адміністративне оскарження можливе з протягом 10 робочих днів з дати отримання податкового повідомлення-рішення (ППР). Скаргу може бути подана до вищого податкового органу. У ньому слід детально викласти причини незгоди з рішенням та надати підтверджуючі документи. 

Якщо податковий орган не задовольняє скаргу, можна звернутися до суду протягом 1095 днів з моменту отримання ППР, де потрібно представити всі докази та аргументи, які підтверджують відповідність умов контрольованих операцій принципу "витягнутої руки".

Наші експерти надають підтримку під час судового процесу, допомагаючи підготувати необхідну документацію, представляти інтереси компанії та захищати її права. Якщо вам потрібна більш детальна інформація або допомога, ви завжди можете замовити юридичний супровід перевірок з ТЦУ у спеціалістів.

Згідно з ст. 39 ПКУ, відповідність умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» визначається за допомогою одного з таких методів: метод порівняльної неконтрольованої ціни (ПНЦ), метод ціни перепродажу, метод «витрати плюс», метод чистого прибутку або метод розподілення прибутку. 

Вибір методу залежить від фактів та обставин здійснення контрольованої операції, за винятком випадків, коли ПКУ визначає обов’язковість застосування окремого методу для певного виду операцій. Основними критеріями для вибору методу є економічна сутність операції, наявність повної та достовірної інформації, а також ступінь зіставності між контрольованими і неконтрольованими операціями.