Закон 1117-ІХ: основні зміни

Правила оподаткування контрольованих іноземних компаній (“КІК”)

• Дата набуття чинності правил КІК відтермінована на один рік і перенесена на 1 січня 2022 року. Таким чином, першим звітним періодом стане 2022 рік, а перший звіт дозволено подати разом із річною декларацією контролюючої особи за 2023 рік, тобто вже у 2024 році за два перші звітні періоди. Відповідним чином відтерміновані перехідні положення, що стосуються перших років застосування КІК.
• Оновлено положення щодо “безподаткової” ліквідації КІК, а саме:
  •  “Безподаткова” ліквідація застосовуватиметься лише до КІК, що були створені/зареєстровані не пізніше 23 травня 2020 року. Також, така ліквідація має бути розпочата не раніше 1 січня 2020 року і завершена до 31 грудня 2021 року (за деякими винятками).
  • Дохід, отриманий у  результаті ліквідації КІК, підлягатиме оподаткування військовим збором за ставкою 1,5%. 
  • “Безподаткова” ліквідація поширюватиметься також на випадки, коли дохід від ліквідації КІК передається від номінального утримувача (власника) на користь кінцевого бенефіціарного власника (контролера).
• Штрафні санкції та/або пеня при обчислення прибутку КІК, а також адміністративна та кримінальна відповідальність платника податків та його посадових осіб за порушення правил КІК, не застосовуватимуться за результатами звітних 2022-2023 років, а документи та/або інформація, отримана податковими органами за результатами цих періодів, не може бути передана правоохоронним органам та не може вважатися доказами у кримінальному провадженні.
• Як і в Законі № 466, для першого звітного 2022 року прибуток КІК розраховується з урахуванням обмеженої кількості коригувань. Поряд із цим, перелік таких коригувань для першого року був уточнений.

Детальніше з оновленими правилами оподаткування КІК можна ознайомитися за посиланням.

Інші зміни у правилах міжнародного оподаткування

Зміни до податку на доходи нерезидентів

• Перенесено запровадження певних положень щодо оподаткування доходів нерезидентів на 1 січня 2021 року (раніше - 1 липня 2020 року), а саме:
  • механізму оподаткування прибутку нерезидентів від відчуження корпоративних прав, акцій, часток чи інших аналогічних прав, основна вартість яких формується з нерухомості, розташованої в Україні;
  • порядку утримання та формулу розрахунку суми податку щодо (і) доходу, з якого не було утримано податок під час здійснення виплати, та (іі) доходу, виплаченого у негрошовій формі.
• Для випадків відчуження українських компаній, основна вартість яких формується з нерухомості, розташованої в Україні, уточнена формула розрахунку частки такої нерухомості у вартості компанії. Окрім власного майна та майна, що використовується у межах фінансової оренди (лізингу), також необхідно враховувати майно, що використовується на правах операційної оренди (лізингу).

Відтермінування нових правил для постійних представництв нерезидентів

• Дата набуття чинності змін до правил для постійних представництв нерезидентів (у тому числі щодо визначення оподатковуваного прибутку постійних представництв) перенесена на 1 січня 2021 року. До 1 січня 2021 року застосовуються правила у редакції ПКУ до набуття чинності Закону № 466 (до травня 2020 року).
• Представництва нерезидентів, які ще не стали на облік у податкових органах, мають можливість зареєструватися до 1 квітня 2021 року.
• Початок податкових перевірок постійних представництв нерезидентів, які не стали на облік у податкових органах, перенесений на 1 липня 2021 року.

Податкове резидентство за місцем ефективного управління

• Початок дії норм щодо визнання іноземної компанії податковим резидентом України, якщо місцем її ефективного управління є Україна, перенесений на 1 січня 2022 року.

Зміни до правила «тонкої капіталізації»

• Порівняно з Законом № 466 обмежено застосування правила «тонкої капіталізації» лише до процентів, що нараховуються на користь нерезидентів (за Законом № 466 правила мали би поширюватись на всі процентні витрати).
• При цьому відтепер правило “тонкої капіталізації” не поширюється на позики від міжнародних фінансових організацій, іноземних банків і позики, гарантовані державою.

Детальніше з новелами у правилах міжнародного оподаткування, введеними Законом № 466 (з урахуванням останніх змін), можна ознайомитися за посиланням.

Для правила “тонкої капіталізації” використовуйте це посилання.

Трансфертне ціноутворення (ТЦ) та ділова мета

Зміни до вимог обґрунтування ділової мети

• Якщо Закон № 466 надавав податковим органам можливість збільшувати фінансовий результат платника податку на суму витрат у будь-яких операціях із нерезидентами за умови відсутності ділової мети такої операції, то тепер норми щодо ділової мети поширюються лише на:
  • контрольовані операції; та
  • з 1 січня 2022 року на неконтрольовані операції з резидентами так званих «низькоподаткових» юрисдикцій та нерезидентами, які не сплачують корпоративний податок (згідно з постановами КМУ № 1045 від 27 грудня 2017 року та № 480 від 4 липня 2017 року відповідно), а також неконтрольовані операції з нарахування роялті на користь нерезидентів.

Зазначимо, що податкові органи зможуть збільшувати фінансовий результат не лише на суми витрат, а й в деяких випадках (продаж товарів/ послуг на резидентів «низькоподаткових» юрисдикцій) на суми доходів платника податку у відповідній операції.

• Відтепер проведення аналізу щодо обґрунтування економічної доцільності (економічної вигоди, що отримується в результаті здійснення контрольованої операції) і наявності ділової мети в документації з ТЦ є обов'язковим для всіх контрольованих операцій (раніше виключно для “нетоварних” операцій із придбання). У разі доведення відсутності ділової мети контролюючий орган може не враховувати таку операцію для цілей розрахунку фінансового результату платника податку (тобто не визнати витрати) або замінити операцію альтернативним варіантом.
  

Сировинні товари

• Законом не передбачено змін. Однак звертаємо Вашу увагу, що було затверджено новий перелік сировинних товарів, а також оприлюднено рекомендований (невиключний) перелік джерел інформації для отримання котирувальних цін.
  

Інші зміни в ТЦ

• Повернуто алгоритм визначення найбільш доцільного методу ТЦ та пріоритетність методів;
• У разі недостатності обґрунтування фактичної поведінки сторін операції та фактичних умов її проведення, податкові органи мають право розподілити функції, ризики, активи на користь сторони контрольованої операції, яка є резидентом України.

Детальніше з новелами у правилах ТЦ, введеними Законом № 466 (з урахуванням останніх змін), можна ознайомитися за посиланням.

Податок на доходи фізичних осіб

• Строк позовної давності для перевірок податкових агентів щодо податку на доходи фізичних осіб та військового збору з виплат, пов'язаних із трудовими відносинами, зменшено із 2555 днів (запроваджений Законом № 466) до 1095 днів.