Cвітові тенденції у гірничодобувній галузі та можливості для України

Нещодавні події знову привернули увагу міжнародної спільноти до гірничодобувної промисловості України. Хоча істотними запасами корисних копалин володіє багато країн, конкурентна перевага України полягає у її позиції на перетині попиту з боку ЄС, інвестиційної зацікавленості США і промислового зростання у межах зусиль з відбудови країни. Створення Американсько-українського інвестиційного фонду відбудови, співпраця з Корпорацією США з фінансування міжнародного розвитку (U.S. International Development Finance Corporation – DFC) і поглиблення співробітництва України з ЄС у сфері критично важливих сировинних ресурсів підкреслюють посилення ролі України у зміцненні ланцюгів постачання і розширенні доступу до стратегічно важливих ресурсів.

Однак, самого лише ресурсного потенціалу недостатньо. Створення цінності у довгостроковій перспективі потребуватиме сучасної інфраструктури, достовірних геологічних даних, ефективної дозвільної системи і передбачуваного регуляторного середовища. 

Ці тенденції відображені в нашому міжнародному огляді та окреслюють перспективи розвитку української гірничодобувної галузі, яка проходить етап трансформації свого ресурсного потенціалу. 

Гірничодобувна промисловість залишається фундаментом світової економіки. При цьому майбутнє галузі більше не визначається усталеними циклами на сировинних ринках. Сьогодні його формує три потужні вектори: 

• Енергетичний перехід. 

• Трансформація і диджиталізація галузі за рахунок можливостей штучного інтелекту. 

• Посилення геополітичної фрагментації. 

Поєднуючись, вони докорінно змінюють майбутнє та стратегічну роль гірничодобувної промисловості і посилюють роль критичних мінералів для світової економіки. 

З одного боку, попит на критично важливі мінерали, зокрема, літій, мідь і рідкоземельні метали, продовжує зростати. Передусім за рахунок розширення цифрової інфраструктури, електрифікації та зростання потреб оборонного сектору. 

З іншого боку, гірничодобувні компанії працюють в умовах зростання вартості енергії, падіння якості руди, дестабілізації ланцюгів постачання і посилення уваги до екологічних, соціальних і управлінських аспектів (ESG). Тому компаніям доводиться шукати баланс між поточними витратами та довгостроковими інвестиціями у сталий розвиток.

Світ переживає етап геополітичної фрагментації і змін у напрямах руху інвестиційних потоків і ланцюгів постачання. На цьому тлі, а також через зростання значення критично важливих мінералів для більшості секторів економікидаун, видобувна галузь трансформується із суто видобутку на ширші екосистеми, що включають переробку відходів, регенерацію елементів з відходів у міських умовах («урбаністичний майнінг»), подальшу переробку продукції (downstream processing) та інші напрями. Ці кроки можуть поліпшити безпеку постачання ресурсів і забезпечити сталі ланцюги створення вартості.

ШІ допомагає добувним підприємствам підвищити продуктивність, скоротити час простою й оперативно приймати обґрунтовані рішення на всіх етапах ланцюга створення вартості. Водночас максимального ефекту можна досягти, якщо ШІ стане невід’ємною складовою стратегії, тактики та щоденних бізнес-процесів. 

Так, результати проведеного PwC 29-го Глобального опитування керівників найбільших компаній світу свідчать: кожна четверта компанія у секторі енергетики, комунальних послуг і ресурсів повідомила про зростання доходів внаслідок застосування ШІ, а 22% респондентів відзначили скорочення витрат. Отже, ШІ стає важливим чинником формування конкурентних переваг.

Масштаби проєктів розширюються. Тож, доступ до капіталу і стратегічне співробітництво є важливими, як ніколи. Співпраця між компаніями, державним сектором і фінансовими установами сприяє залученню фінансування, покращенню управління ризиками та прискоренню реалізації проєктів. 

Окремої уваги заслуговують зміни на ринку приватного кредитування. Інвестори дедалі більше зосереджуються на співвідношенні ризику та дохідності, а також на довгострокових фінансових перспективах, про що свідчать результати нашого Глобального опитування учасників ринку приватного кредитування.

Зростає популярність механізму спільних підприємств, особливо у проєктах, що стосуються видобутку критично важливих корисних копалин. Такі механізми дозволяють підприємствам спільно використовувати експертний досвід, інфраструктуру і доступ на ринок.

Доступ до капіталу дедалі частіше прив’язується до відповідності принципам сталого розвитку та ESG-критеріям, тому зростає важливість прозорості, ефективного управління і відповідального видобутку ресурсів.

В Україні важливим кроком до гармонізації зі стандартами ЄС стало оприлюднення проєкту розпорядження Кабінету Міністрів України «Деякі питання забезпечення впровадження інструментів сталого фінансування та сталих інвестицій» і відповідного Плану заходів на 2026-2028 рік. Анна Парокінна, Партнерка і лідерка практики надання послуг зі сталого розвитку PwC в Україні, проаналізувала ці реформи і зазначила, що з часом вони можуть поліпшити доступ до капіталу і зміцнити позиції України в європейських ланцюгах створення вартості.

Огляд PwC Mine Report 2026 засвідчує переломний момент у розвитку світової гірничодобувної галузі та глибоку трансформацію світових ринків, що посилюється чинниками енергетичного переходу, впровадження ШІ і геополітичних змін. На цьому тлі успіх залежатиме від здатності поєднати доступ до ресурсів, технологій і капіталу з ефективною співпрацею між державою, бізнесом та інвесторами.

Наразі питання полягає у тому, наскільки оперативно державний сектор, інвестори і видобувні підприємства зможуть скористатися цими можливостями, перебудувавши гірничодобувний сектор так, щоб зробити галузь більш стійкою, конкурентоспроможною та готовою до викликів майбутнього.