18/06/26
12 червня 2026 року на сайті Верховної Ради було оприлюднено Законопроєкт №15316, який передбачає внесення змін до Митного кодексу України з метою врегулювання окремих митних процедур.
дозволяє нові операції з підакцизними товарами (алкоголь, тютюн, рідини для е‑сигарет), поміщеними у митний режим митного складу, зокрема маркування та пакування - без дозволу митного органу (зокрема для підприємств з авторизацією на застосування спрощення “процедура випуску за місцезнаходженням”);
змінює коло осіб, які солідарно відповідають за сплату митних платежів;
передбачає, що перевищення строків транзиту в період воєнного стану не враховується при оцінці відповідності підприємства критерію для авторизацій.
Йдеться про цільове доопрацювання чинних норм, спрямоване на усунення практичних неоднозначностей та адаптацію регулювання до реальних потреб бізнесу і митних органів.
Суттєві зміни стосуються звичайних операцій із товарами поміщеними у митний режим митного складу, зокрема підакцизних:
пакування, розпакування, зміна упаковки (без зміни коду УКТ ЗЕД);
маркування, включаючи нанесення акцизних марок;
нанесення унікальних групових ідентифікаторів та їх оновлення при перегрупуванні товарів.
Такі операції можуть здійснюватися без дозволу митного органу на об’єктах підприємств із авторизацією на застосування спрощення “процедура випуску за місцезнаходженням”. Інші звичайні операції з товарами на такому об’єкті можуть здійснюватися лише за дозволом митного органу, який має надати рішення (або обґрунтовану відмову) протягом 3 робочих днів з дати подання заяви.
Розширення операцій із підакцизними товарами є позитивним сигналом для імпортерів і дистриб’юторів, оскільки дозволяє більш гнучко організовувати логістику та обіг товарів без зайвого адміністративного навантаження.
Законопроєкт переглядає підхід до визначення осіб, солідарно відповідальних за сплату митних платежів. Зокрема:
скасовується відповідальність підприємства, яке використовує загальну гарантію або звільнення від неї;
натомість розширюється відповідальність операторів інфраструктури (утримувачів митних складів, складів тимчасового зберігання, керівника організації - отримувача гуманітарної допомоги, утримувач об’єкта підприємства, визначеного в авторизації на застосування спрощення) у випадках втрати або незаконної видачі товарів.
Таким чином, відповідальність більш чітко прив’язується до суб’єктів, які фактично контролюють товари. Бізнесу, який є утримувачем митного складу або СТЗ, варто переглянути внутрішні процедури контролю за товарами, щоб мінімізувати ризики.
Передбачається, що перевищення строків транзитних перевезень, допущені в період воєнного стану (незалежно від кількості випадків), не враховуються під час оцінки відповідності підприємства критерію, визначеному п. 1 ч. 3 ст. 12 Митного кодексу (зокрема для отримання статусу АЕО та авторизацій на застосування спрощень).
Це дозволяє уникнути негативних наслідків для бізнесу через затримки, спричинені об’єктивними логістичними обмеженнями.
У цілому, у разі прийняття законопроєкту ці зміни спростять митні процедури для бізнесу, нададуть більше гнучкості у роботі з товарами та чіткіше визначать відповідальність учасників. Це має покращити передбачуваність і стабільність ведення зовнішньоекономічної діяльності.
Олексій Катасонов
Партнер, Керівник практики Податкових, юридичних послуг та послуг із розвитку людського капіталу, PwC в Україні
Тел: +380 44 354 0404
Віта Мірошниченко
Директорка, Керівниця практики Митного регулювання та міжнародної торгівлі, PwC в Україні
Тел: +380 44 354 0404