Верховною Радою України прийнято проект Закону №10411. Що він змінює у митному законодавстві?

І. Порядок і зміст функціонування митних режимів

Закон передбачає ряд суттєвих змін, які стосуються порядку і змісту функціонування митних режимів, зокрема щодо авторизації для поміщення товарів у митний режим імпорту (у частині процедури кінцевого використання), тимчасового ввезення, переробки на митній території, переробки за межами митної території, а саме:

• рішення щодо авторизації приймається митним органом на підставі заяви підприємства або на підставі митної декларації;

• обов’язковою умовою для отримання авторизації є зберігання документів та ведення облікових записів щодо товарів, поміщених у відповідний митний режим для можливості їх ідентифікації, відображення митного статусу та їх переміщення;

• можливість повної або часткової передачі прав та обов’язків іншому підприємству;

• надання дозволу на переміщення товарів митною територією України без поміщення товарів у митний режим транзиту та застосування митних формальностей, крім тих, що стосуються зберігання документів та ведення облікових записів;

• визначено умови завершення та припинення митних режимів з обов’язком подання до митного органу звіту протягом 30 днів для фактичного підтвердження:

• завершення митного режиму переробки на митній території;

• завершення митного режиму імпорту (у частині процедури кінцевого використання). 

ІІ. Критерій “стійкий фінансовий стан”

Законом змінено підхід до оцінювання фінансового стану підприємств. Відтепер, протягом календарного року, в якому проводиться оцінка відповідності підприємства та попередніх трьох календарних років дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства мають підтверджувати, що фінансовий стан  достатній для виконання його зобов’язань з урахуванням виду та обсягу комерційної діяльності, а також відсутні від’ємні чисті активи, крім випадків, коли вони можуть бути забезпечені. 

В подальшому, оновлений  підхід  оцінки критерію “стійкий фінансовий стан” буде представлений Урядом змінами до постанови Кабінету Міністрів України від 27.09.2022 №1092 “Деякі питання реалізації Митного кодексу України щодо надання авторизацій” на виконання вимог даного Закону. 

Введено нові терміни, а саме: “декларант”; “митний представник”; “облікові записи”; “управління ризиками”; “утримувач митного режиму”; “утримувач місця доставки”; “утримувач товару” для уточнення формулювання понять у відповідність до термінології європейського законодавства, зокрема Регламенту №952/2013.

ІІІ. Інститут “митного представництва”

Законом запроваджується інститут “митного представництва”, який передбачає можливість особи, уповноваженої іншою особою на виконання необхідних дій і митних формальностей, визначених законодавством України з питань митної справи.

Відтепер, будь-яка особа може призначити митного представника:

• у разі прямого представництва митний представник діє в інтересах і від імені особи, яку він представляє (прямий митний представник);

• у разі непрямого представництва митний представник діє в інтересах особи, яку він представляє, але від власного імені (непрямий митний представник).

Під час виконання своїх повноважень митний представник повинен заявити про те, що він діє в інтересах особи, яку представляє, та надати митним органам документи, що підтверджують його повноваження та визначають вид представництва.

IV. Декларування товарів за “процедурою випуску за місцезнаходженням”

Врегульовано порядок здійснення декларування товарів на авторизованому об’єкті за “процедурою випуску за місцезнаходженням”. Так, декларантом може бути:

• підприємство, яке визначене в авторизації на застосування спрощення для декларування товарів такого підприємства; або

• прямий митний представник підприємства, якому надано авторизацію, який діє в інтересах та від імені підприємства, визначеного в авторизації на застосування спрощення (декларант);

• непрямий митний представник, який діє в інтересах підприємства, яке не має авторизації на застосування спрощення "процедура випуску за місцезнаходженням", але такий митний представник має авторизацію на застосування спрощення. Відповідальність за невиконання обов’язків несе такий непрямий митний представник. 

V. Особливості пост-митного контролю

Законом визначено предмет та порядок проведення пост-митного контролю, який здійснюється шляхом:

• доперевірочного аналізу митних декларацій, митне оформлення яких завершено;

• документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Для цілей пост-митного контролю митні органи мають право перевіряти: 

• правильність, точність, повноту та достовірність інформації, що міститься у митній декларації, митне оформлення якої завершено; 

• наявність, точність, правильність і достовірність документів, на підставі яких товари поміщені у відповідні митні режими, а також існування, справжність, правильність і дійсність будь-якого підтвердного документа, у тому числі шляхом перевірки облікових записів підприємства та іншої документації щодо операцій із відповідними товарами або щодо попередніх та/або наступних комерційних операцій із такими товарами після їх випуску; 

• законність ввезення (пересилання) товарів на митну територію України, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України; 

• своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних та інших платежів, а також пені, контроль за справлянням яких покладено на митні органи.

Направлення митними органами повідомлень про проведення документальної перевірки, запитів, наказів та інших документів, що стосуються проведення пост-митного контролю, здійснюється:

• в електронній формі;

• у паперовій формі;

• шляхом вручення під особистий підпис про отримання.

VI. Документальні перевірки

Також врегульовано особливості організації проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та невиїзних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів. Зокрема, але не виключно, щодо проведення планових перевірок на підставі квартальних планів-графіків проведення таких перевірок, які формуються митними органами самостійно, виходячи з результатів аналізу зовнішньоекономічних операцій підприємств із застосуванням системи управління ризиками. 

Квартальні плани-графіки проведення документальних планових виїзних перевірок митного органу оприлюднюються на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, до 15 числа останнього місяця кварталу, який передує кварталу, в якому будуть проводитися такі перевірки.   

VII. Сприяння захисту прав інтелектуальної власності

Законом удосконалено положення, що стосуються питань сприяння захисту прав інтелектуальної власності під час переміщення товарів через митний кордон України, що передбачає вдосконалення процедур здійснення правовласником відбору проб і зразків для ідентифікації наявності або відсутності ознак порушення прав інтелектуальної власності. 

До товарів, що підозрюються у порушенні прав інтелектуальної власності, митні органи застосовують заходи щодо призупинення митного оформлення.

Нові зміни передбачають розширення можливостей доведення ознак порушення прав інтелектуальної власності шляхом визнання висновку правовласника про наявність порушення прав інтелектуальної власності нарівні з висновком експертизи. Вимоги до форми та змісту такого висновку правовласника має визначити Мінфін. 

Крім цього, зміни передбачають право правовласника брати участь у провадженнях у справах про порушення митних правил, та окремі спрощення в процедурі знищення товарів, митне оформлення яких призупинено за підозрою у порушенні прав інтелектуальної власності. Нові положення покликані спростити порядок захисту прав інтелектуальної власності для бізнесу та підвищити ефективність боротьби з контрафактними і піратськими товарами на митниці.

Не менш важливим нововведенням є запровадження розумного строку, протягом якого митний орган приймає рішення, визначені Митним кодексом, а також виконує митні формальності. 

Серед іншого, передбачено розширення переліку звичайних операцій з товарами, поміщеними у митний режим митного складу, переробки на митній території, переробки за межами митної території, вільної митної зони та еквівалентних товарів і умов їх використання.