Як зміниться регулювання сфери цифрових послуг та цифрового контенту

Після схвалення Верховною Радою низки законодавчих ініціатив регулювання у діджитал-сфері зазнає суттєвих змінa, які, в свою чергу, матимуть істотний вплив на роботу бізнесу.

Які саме новели підготували нам законодавці?

1.Запровадження терміну “цифрова річ”

До цього часу практична реалізація багатьох цифрових рішень набагато випереджала чинну законодавчу базу, в якій були відсутні навіть поняття про те, що вже давно створено та успішно функціонує на ринку. Втім, наразі цей дисбаланс починає потроху вирівнюватися.

Зокрема, у законодавстві з’являється таке поняття, як “цифрова річ”, під якою слід розуміти благо, що створюється та існує виключно в цифровому середовищі та має майнову цінність, зокрема, до цифрових речей відносяться віртуальні активи, цифровий контент тощо.

Більш детально ці зміни описані у законопроекті №6447 “Про внесення змін та доповнень до Цивільного кодексу України, спрямованих на розширення кола об’єктів цивільних прав”, яким доповнено перелік об’єктів цивільних прав цифровими речами, який невдовзі має підписати президент України.

2.Закон “Про цифровий контент та цифрові послуги”

Документ, якого зачекалися гравці на ринках IT, телекомунікацій, маркетингу та багатьох інших сфер. З метою наближення українського законодавства до норм Директиви(ЄС) №2019/770 Європейського Парламенту і Ради від 29 травня 2019 року про певні аспекти щодо договорів постачання цифрового контенту та цифрових послуг Верховна Рада ухвалила законопроект №6576 “Про цифровий контент та цифрові послуги”.

Нормативний акт надає визначення поняттям:

• Цифровий контент — це дані, які створюються і надаються в цифровій формі. 
• Цифрова послуга — послуга, що надає можливість споживачу створювати, обробляти, зберігати та поширювати дані у цифровій формі або отримувати доступ до таких даних, а також здійснювати будь-які інші дії з даними у цифровій формі, що були створені чи завантажені споживачем або іншими користувачами такої послуги. 
• Положення законопроекту спрямовані на захист прав споживачів під час придбання і використання цифрового контенту чи послуги. Наведені в законі приклади цифрових послуг та цифрового контенту не становлять вичерпний перелік, і під дію закону підпадатимуть інші види цифрового контенту і послуг, як їх визначає Директива. Зокрема, дія закону буде поширюватись на відносини щодо постачання споживачам (якими визнаються тільки фізичні особи) :
  • цифрового контенту на матеріальному носії;
  • програмного забезпечення та застосунки, в тому числі їх розробка відповідно до вимог споживача;
  • послуги SaaS (software as a service);
  • постачання медіа контенту в електронному форматі (трансляції, фільми, книги, музика, зображення, видання);
  • потокові сервіси (музика, фільми, онлайн телебачення, онлайн-видання і публікації);
  • цифрові послуги і контент в соціальних мережах і в хмарах;
  • онлайн-ігри;
  • послуг хостингу файлів, тощо.

Під дію закону не підпадають фінансові, медичні послуги, електронні комунікаційні послуги, азартні онлайн-ігри, постачання товару з цифровими елементами, — розповсюдження open-source програмного забезпечення на безоплатній основі і без обміну на персональні дані споживачів, надання публічної інформації суб’єктами владних повноважень тощо.

3.Відповідальність постачальників цифрових послуг

Законопроектом №6576 встановлюються основні засади діяльності виконавця та його відповідальності:

• Виконавцем, який є постачальником цифрового контенту або надавачем цифрової послуги, є фізична або юридична особа (незалежно від форми власності), яка здійснює підприємницьку діяльність. Виконавець визнається суб’єктом електронної комерції та має дотримуватись обов’язків, встановлених Законом України “Про електронну комерцію”. 
• Право споживача на отримання цифрового контенту або послуги належної якості, отримання оновлень та модифікацій відповідно до умов договору підлягає захисту, і в разі ненадання або неналежного надання цифрового контенту або послуги, споживач має право вимагати приведення такого контенту чи послуги у відповідність до умов договору, зменшення ціни (повернення коштів) або відмову від договору. 
• Цифровий контент або цифрова послуга можуть надаватись в обмін на персональні дані споживача.
• Порушення прав споживачів передбачає можливість накладення штрафів на виконавця. Розмір штрафів визначатиме  Держпродспоживслужба в прив’язці або до неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 85 грн до 850 грн), або  до вартості цифрового контенту або цифрової послуги (десятикратная вартість цифрового контенту або послуги, або 300% вартості контенту чи послуги невідповідної якості). Окремо при визначенні штрафу буде враховуватись надання цифрового контенту чи послуги в обмін на персональні дані споживача, а також факт ведення обліку доходів та витрат суб’єктом господарювання. 

Потенційний вплив цих змін на оподаткування операцій з постачання цифрових послуг та/або цифрового контенту (зокрема, операцій з програмним забезпеченням), варто проаналізувати окремо.