PwC Podcast: Ukraine’s news ad hoc #6. Що робити із кредитами та іпотекою сьогодні & Новини валютного регулювання

23/05/22

Артем: Вітаю, ми з PwC в Україні!

Мене звати Артем Крикун- Труш, я адвокат, менеджер практики White-Collar Crime, PwC Legal в Україні.

Продовжуємо нашу спеціальну серію подкастів, присвячену основним змінам під час воєнного стану. У першу чергу, як і завжди, хочу сказати Спасибі усім нашим слухачам, нам дуже приємно, що ви слухаєте наші випуски, та сподіваємося, вони є корисними для вас!

У першому випуску цієї серій ми разом із Вадимом Романюком, адвокатом, керівником практики Банківського та фінансового права,  обговорювали тему валютного регулювання, і цей випуск став найпопулярнішим за кількістю прослуховувань на нашому каналі.

Согодні, разом із Вадимом ми підготували другий випуск, щоб знову поговорити про гроші, а саме - про апдейти валютного регулювання, і про ще одну дуже важливу для українців теми - “Кредити сьогодні. Як працює банківська система та чого очікувати”. 

 

Артем: Вадиме, привіт! З моменту виходу нашого першого подкасту минув уже місяць, за цей час майже всі галузі зазнали значних змін, а банківська та фінансова галузі, мабуть, чи не найбільше. Чи можеш ти виділити 3-5 головних змін за цей час?

Вадим: Артеме, привіт! Радий знову вітати наших слухачів!
Дійсно, багато чого змінилось. Тож я зроблю коротенький огляд поточного регулювання з фокусом на зміни, які відбулися з моменту запису першого подкасту, який був на початку квітня:

По-перше, офіційний курс долара досі зафіксований станом на 24 лютого. 

Проте є нюанси щодо комерційних курсів банків. Якщо раніше комерційний курс банків міг відрізнятись від офіційного не більше ніж на 1 відсоток (без жодних винятків), то тепер такий курс, у разі використання платіжних карток за кордоном, може відрізнятись аж на 10%. Звичайно, банки цим тут же скористались і підняли свій курс. Якщо раніше ви використовували гривневу картку за кордоном або розраховувались в інтернеті на закордонних сайтах, банк робив обмін за курсом приблизно по  29.5 за долар, то зараз банк може встановити курс аж на рівні 32.18 за долар, що, практично, всі банки і роблять.

Ну і, насправді, НБУ починає говорити про повернення до гнучкого валютного курсу. Тож цілком ймовірно, що НБУ зніме фіксований курс ще до закінчення воєнного стану.

По-друге, як і раніше, дозволяється без проблем отримувати платежі з-за кордону та здійснювати розрахунки на території України.

По-третє, досі існує загальна заборона на здійснення платежів за кордон. Якісь платежі були дозволені, якісь - виключені, але загальний вектор залишився без змін.

Тож, що змінилось для Бізнесу. Основні зміни такі: 

  • Перелік товарів критичного імпорту, за яким дозволені платежі за кордон, досі є, але постійно розширюється. Я досі вважаю, що цей перелік треба скасувати, адже він є дискримінаційним і регулюється в абсолютно ручному режимі. Втім, поки він на місці;

  • На минулому подкасті я казав, що цілком імовірним може бути зменшення строку для граничних розрахунків за експортно-імпортними операціями, і це дійсно сталось - строк був скорочений з 365 до 90 днів;

Для фізичних осіб змін також були певні зміни:

  • По-перше, в середині квітня НБУ дозволив продавати готівкову іноземну валюту. Курс продажу не повинен відрізнятись на 10% від офіційного (тобто, близько 32.18). Проте все рівно є дефіцит валюти, оскільки НБУ дозволив її продавати лише в межах тієї валюти, яку попередньо хтось інший здав у відповідну касу банку чи пункт обміну валют.

  • Ліміти в 100 тисяч гривень лишились, проте з’явились нюанси, спрямовані на запобігання зайвому витоку валюти за кордон, не пов’язаному із задоволенням основних потреб. Зокрема, “квазі-кеш” операції можна здійснювати лише з валютного рахунку. Я про це розповідав, раніше з гривневого рахунку можна було в межах до 100 тис. грн на місяць купити криптовалюту на біржах чи поповнити електронні гаманці Wise, Revolut, Paypal. Тепер тільки з валютного.

Ну і, звісно, було багато менше значних змін - додавались якісь винятки з певних обмежень, уточнювалась сфера застосування тощо. Ось це, в основному, про зміни з нашого останнього подкасту. 


Артем: Вадим дякую, тут зрозуміло. Тепер давайте розберемося із кредитними зобов'язаннями під час воєнного стану. Що тут? Наскільки я знаю, під час воєнного стану діє правило “Кредитних канікул”. Що це означає для населення? 

Вадим:  Чимало українців зустріли війну в статусі боржника за кредитними договорами. Після задоволення першочергової потреби в умовах війни - особистої безпеки, таким українцям варто розуміти, що робити з їхніми кредитними зобов'язаннями зараз. 

Найперше, що варто пам’ятати - жодного автоматичного прощення боргів за кредитом немає. Війна не є підставою для повного звільнення позичальників від кредитів.

Наразі, законодавець передбачив  “кредитні канікули”, метою яких є полегшення ситуації для українських позичальників на час війни та на перший час післявоєнного відновлення економіки, зокрема:

  • Під час воєнного стану та протягом 30 днів після його завершення позичальник не несе відповідальності у разі прострочення платежів за кредитом. Фінансовій установі заборонено нараховувати неустойку (штраф, пеню) або інші платежі, які, за своєю суттю, є платою за прострочення платежів за кредитом, а всі такі платежі, нараховані з 24 лютого 2022 року, підлягають списанню. Це правило застосовується до усіх кредитів, як споживчих, так і підприємницьких;

  • Проценти продовжують нараховуватись, проте за споживчими кредитами, отриманими фізичними особами, забороняється збільшення процентної ставки в разі несплати чергових платежів за договором. Єдиний випадок, коли процентна ставка може збільшуватись - якщо в договорі передбачена змінювана процентна ставка (зазвичай, прив’язана до індексу UIRD [Ukrainian Index of Retail Deposit Rates]);

  • Кредитна історія позичальника не псується. Це означає, що несплата за кредитом під час війни не стане перешкодою в отриманні кредитів у майбутньому.

Простими словами, кредитні канікули - виняток щодо відповідальності за несплату кредиту під час війни. Кредитні канікули допомагають вийти зі скрутного становища, тимчасово знімаючи фінансове навантаження без порушення зобов’язань перед кредиторами.

Втім, НБУ та комерційні банки слушно рекомендують не зловживати цим правом та платити за кредитом у звичайному режимі, якщо є така можливість. Це є внеском у нормальне функціонування економіки, яке дуже необхідне в поточних умовах. 


Артем:  Звучить як щось дуже своєчасне та корисне, мабуть, для кожного з нас. Але, в мене є питання, Як дотримуються зазначених вимог фінансові установи? Бо я вважаю, що вони не дуже радіють таким канікулам, особливо зараз.

Незважаючи на те, що зазначені вище правила є не просто рекомендаціями, а вимогами закону, на практиці чимало споживачів скаржаться на те, що фінансові установи наполегливо вимагають сплати всіх платежів за графіком. Ба більше, дехто все одно вимагає сплати штрафних санкцій, а за несплату надсилає погрози.

Про свавільні дії фінансових установ та колекторів щодо стягнення споживчих кредитів давно відомо. Історіями про фотоколажі та нічні дзвінки навряд чи можна когось здивувати. Задля припинення неетичної практики, з літа минулого року в Україні почав діяти новий “колекторський” закон, який встановив правила етичної поведінки для фінансових установ, котрі займаються колекторською діяльністю. Цей закон також наділив Національний банк додатковими повноваженнями щодо регулювання цього ринку - реєстрація колекторів, застосування штрафів за порушення вимог щодо етичної поведінки тощо. 

До війни НБУ почав набирати обертів у врегулюванні цього питання. В січні-лютому регулятор штрафував неетичних колекторів ледь не щотижня. 14, 28 січня, 4, 11, 18 лютого - в ці дні регулятор застосував штрафні санкції щонайменше до однієї фінансової установи. Проте після початку війни на сайті НБУ немає жодної новини про застосування заходів впливу до колекторів. 

Очевидно, що з початком війни регулятор був вимушений змістити акценти в своїй діяльності. Недобросовісним гравцям це тільки на руку - вони не втрачають шансів скористатися можливістю навіть під час війни. 

Втім, НБУ все ж тримає цю проблему на контролі, і 14 квітня надіслав відкритий лист до небанківських фінансових установ та колекторських компаній із “лагідним попередженням” про необхідність дотримання “кредитних канікул” та вимог щодо етичної поведінки. Цілком імовірно, що через деякий час штрафи та інші заходи впливу до недобросовісних гравців будуть відновлені.

Тим же позичальникам, у яких кредитор вимагає сплати коштів прямо зараз, можна сміливо звертатись зі скаргою до НБУ. А в разі прямих погроз - і до правоохоронних органів.


Артем: Ну то є гарною новиною, на мій погляд, бо отримувати дзвінки із погрозами та отримувати повідомленні від банку, які вимагають робити виплати за графіком, навіть коли в тебе такої можливості немає, погрожуючи нарахуванням відсотків, особливо в цей час, то зовсім не добре.  Бо не всі знають про дію “кредитних канікул” та що можна відстоювати своє право у цьому питанні.  Вадиме, дякую, гадаю, ти багатьох зараз заспокоїв)

АЛЕ, в мене питання, яке турбує з перших днів війни. А що робити іпотечним позичальникам? Особливо мені цікаво, що робити, коли твоє майно зруйноване, але воно все ще у іпотеці? 

Вадим: З найбільшими проблемами серед усіх позичальників традиційно стикаються ті особи, які придбали нерухомість в іпотеку. Для них законодавець передбачив додаткові заходи захисту.

“Кредитні канікули” для іпотечних кредитів додатково включають правило, згідно з яким забороняється звернення стягнення на предмет іпотеки та/або виселення мешканців із приміщень, переданих в іпотеку. Тож, як і з іншими кредитами, на період війни є можливість зупинити сплату платежів за іпотечним кредитом. Проте так само не варто забувати, що це лише відстрочення виконання зобов’язання, і після війни борг треба буде віддавати, інакше можна буде залишитися без квартири. 

Найгірша ситуація ж у тих осіб, у яких придбаний будинок чи квартира були зруйновані, адже навіть за таких умов зобов’язання з виплати кредиту не припиняється. Не рятує ситуацію і страхування нерухомості, адже практично жоден страховий договір не покриває військові ризики. 

За таких умов, після завершення війни особа все одно буде зобов'язана виплачувати кредит і сподіватись на інші механізми відшкодування завданих збитків. 

Як варіант, наразі активно пропрацьовується механізм відшкодування збитків за зруйноване майно через додаток Дія “Пошкоджене майно”. Але,  Артеме, я гадаю, ти зможеш розповісти тут більше, бо ж це твоя тема. 

Ситуація вкрай складна і, цілком імовірно, що Україну на довгі роки може очікувати ще один мораторій на виконання зобов’язань. Можливо, це буде мораторій на виплату іпотечних кредитів до моменту відшкодування збитків через зазначений додаток Дія “Пошкоджене майно”, якщо саме такий механізм буде ефективним. 


Артем: Вадиме, дуже дякую. Тож, підсумовуючи, щоб ти рекомендував, виходячи із положень під час воєнного стану, 3 поради? 

Вадим: Артеме дякую за відповідь, так, дійсно ми багато сьогодні про що говорили, давайте підсумуємо. Я би радив звернути увагу на таке: 

  1. Валютні обмеження продовжують змінюватись і за ними варто слідкувати. Поки, на жаль, не видно глобальних пом’якшень, адже ситуація залишається вкрай напруженою;

  2. На час воєнного стану відсотки за кредитами продовжують нараховуватись, але кредити, фактично, можна не платити, адже відповідальність за їхню несплату відсутня. Проте, борги не списуються, і тому я рекомендую за можливості погашати свої кредити;

  3. Тим же, в кого майно в іпотеці було зруйноване, необхідно теж відслідковувати зміни в законодавчому регулюванні. Проблема гостра, її всі розуміють і, я сподіваюсь, буде знайдене збалансоване рішення. 

Ну і, звісно, зберігати спокій, дуже добре обмірковувати свої рішення та слідкувати за змінами у законодавстві. 

Артме: Вадиме, дякуємо за поради. Не здивуюсь, якщо цей випуск стане найпопулярнішим, бо кількість корисної та практичної інформації зашкалює. 

Я теж пропоную нашим слухачам слідкувати за змінами в законодавстві, і підписуватись на наш телеграм канал PwC Tax&Legal Insights, тут ми разом із колегами з податково-юридичного департаменту розміщуємо всі важливі зміни та надаємо експертну оцінку щодо них.

У наступному випуску ми поговоримо про зміни у галузі IT права, та як жити із цими змінами далі.

Тож, обов'язково ставте лайки у Саундклауді, підписуйтесь на наші канали на зручному для вас майданчику та будьте в курсі новин.

До зустрічі в мережі! Все буде Україна!

Слухайте нові випуски на каналах PwC Ukraine:
Soundcloud  Apple Podcasts  Google Podcasts  НВ Подкасти
 

Наші контакти

Вадим Романюк

Вадим Романюк

Керівник практики Банківських та фінансових послуг, Адвокатське об'єднання «PwC Legal в Україна»

Тел: +380 44 354 04 04

PwC у соцмережах

Обов'язкові для заповнення поля відмічені зірочкою(*)

Надаючи свою електронну адресу, ви погоджуєтеся, що ознайомилися з політикою Конфіденційності і надаєте згоду на обробку нами ваших персональних даних. Ви можете відкликати згоду будь-коли, надіславши нам повідомлення.

Згорнути