Skip to content Skip to footer
Пошук

Завантажуємо результати

PwC Podcast: Ukraine’s news ad hoc #3. Ваше майно обстріляли. Що робити?

15/04/22

Доброго вечора, сьогодні ми із PwC Legal в Україні. 

Сьогодні ми підготували для вас дуже складну, але надважливу тему під час воєнного стану: «Моє майно обстріляли: що робити?». А говорити будемо із Дмитром Трутом, керівником White Collar-Crime практики PwC Legal в Україні. 

Тож, почнемо!
 

Артем Крикун-Труш: Дмитре, привіт! Радий чути тебе та вітаю у нашому подкасті. Як ти?

Дмитро Трут: Привіт, друже. Нормально, наскільки це можливо, теж радий тебе чути. 


Артем Крикун-Труш: Хочу поговорити з тобою про кримінальне право під час війни. З початку вторгнення дуже багато законодавчих змін. Розкажи, будь ласка, коротко про основні.

Дмитро Трут: Так, змін багато, в один подкаст не вмістимо, тому пройдуся ключовими:

  • криміналізували колаборційну діяльність. Тепер це окремий злочин за ст. 111-1.

  • криміналізували образу честі і гідності військовослужбовця, погроза військовослужбовцю. Можливо, ти бачив інциденти в інтернеті, коли горе-блогери дозволяли собі не дуже гарним чином відкривати рот у бік військових, то тепер за це можна сісти.

  • криміналізували виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, глорифікація її учасників. Тепер хвалити дії росії, стоячи в черзі до магазину, не просто не етично та низько, а ще й кримінально-карано.

  • криміналізували незаконне використання гуманітарки, пожертв, щоб тилові щури не розслаблялися.

  • криміналізували несанкціоноване поширення інформації про направлення, переміщення зброї, озброєння та бойових припасів в Україну, рух, переміщення або розміщення Збройних Сил України та інших законних військових формувань. Тому раджу утриматися від тік-токерства та іншого непотрібного поширення руху наших військових.


Артем Крикун-Труш: Слухай, ну накриміналізували багато і, загалом, це правильно, бо ці діяння дійсно суспільно небезпечні, і є приклади жахливих наслідків, як от із обстрілом Ретровілю. А от щось не караюльне, а навпаки, помічне, прийняли?

Дмитро Трут: Так, є дуже корисні ініціативи законодавця, наприклад:

  • зміни в КПК, відповідно до яких можна скасувати тримання під вартою для проходження військової служби, можна змінити заставу на особисте зобов’язання, якщо є бажання використати кошти в цілях оборони України. У містах ведення активних бойових дій можна змінити домашній арешт на особисте зобов’язання.

  • замінили у ч. 3 статті 263 (незаконне поводження зі зброєю…) «звільняється від кримінальної відповідальності» на «не підлягає кримінальній відповідальності».

  • ввели статтю 43-1 виконання обов’язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України. Зазначили, що це не є кримінальним правопорушенням.

  • дозволили цивільним брати участь у відсічі агресії, зокрема, отримувати та використовувати зброю і не нести відповідальність за її використання, якщо використовувалась у межах Закону.


Артем Крикун-Труш: Повернемося до питання обстрілу. Випадків обстрілу російськими військами цивільних об’єктів дуже багато: це і житло, і комерційна нерухомість, і цивільні кораблі, наприклад.

Дмитро Трут: Так, це воєнний злочин.


Артем Крикун-Труш: До речі, крок назад, давай пояснимо нашим слухачам різницю між «військовим» та «воєнним злочином». Для мене, як експерта і колишнього військового слідчого, це просто, а от навіть у ЗМІ досі постійна плутанина.

Дмитро Трут: З радістю. Саме поняття «Воєнний злочин» є поняттям суто сфери міжнародного права (міжнародного гуманітарного права) і, відповідно, має більш глобальний та всеохопний масштаб, тобто воно не стосується конкретної країни чи групи країн, а стосується інтересів всього світу. Воєнним злочином, за нормами міжнародного права, виступають дії, які є свідомим порушенням загальноприйнятих звичаїв та правил війни, тобто порушення так званих «Законів війни».
 

Артем Крикун-Труш: Де слухачі можуть їх почитати?

Дмитро Трут: Це низка міжнародних договорів, зокрема, Женевських конвенцій та протоколів до них. Вони вже десятки років регулюють. здавалося, прості речі: що не можна вчиняти насильство над цивільними, що не можна обстрілювати цивільні об'єкти і т.п.

Продовжу, загальний перелік воєнних злочинів закріплений у Статуті Міжнародного кримінального суду (Римський статут). Українське законодавство не містить визначення поняття «воєнний злочин». Попри відсутність законодавчого визначення воєнних злочинів, деякі з тих, що передбачені ККУ, є саме воєнними, а не військовими, злочинами, а саме:

  • мародерство (стаття 432 ККУ).

  • насильство над населенням у районі воєнних дій (стаття 433 ККУ);

  • погане поводження з військовополоненими (стаття 434 ККУ);

  • незаконне використання символіки Червоного Хреста, Червоного Півмісяця, Червоного Кристала та зловживання ними (стаття 435 ККУ);

Порушення законів та звичаїв війни (ст. 438)


Артем Крикун-Труш: ок, а військові простою мовою?

Дмитро Трут: Якщо переходити до поняття «Військового злочину», то розпочати можна з того, що це питання в кожній країні регулюється виключно національним кримінальним законодавством, тому що воно не має міжнародного аспекту.

За своїм значенням поняття «Військового злочину» має суто внутрішньодержавний сенс, тобто, це неправомірні дії проти прийнятого (встановленого) в державі порядку несення військової служби, та всіх інших дотичних уз цим понять, у конкретній країні.

В Україні всі склади «Військових злочинів» прямо передбачені в єдиному джерелі національного кримінального права – Кримінальному кодексі, а саме - в ХІХ Розділі, що має назву «Кримінальні правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби (Військові кримінальні правопорушення)».

Приклад: самовільне залишення військової частини (ст. 407).


Артем Крикун-Труш: Тобто обстріл цивільного об'єкта - це саме воєнний злочин. Куди писати заяву, якщо твоє майно обстріляли?

Дмитро Трут: Так, це 438 стаття, порушення правил та звичаїв війни, а саме - заборони обстрілу цивільного об'єкта. Це підслідність СБУ, однак зараз, на практиці, я бачу, що цей злочин через масовість розслідують всі: поліція, НАБУ і навіть місцеві прокурори. Однак я б радив писати заяву не тільки за місцем вчинення, тобто в районне СБУ, а й продублювати в Офіс Генерального прокурора як координаційний центр, в якому є профільний департамент. Тим більше, що не завжди є змога написати заяву за місцем вчинення. Навряд чи районне СБУ в Маріуполі зараз її розгляне.
 

Артем Крикун-Труш: Звичайний громадянин/бізнес може скласти сам таку заяву?

Дмитро Трут: В принципі так, однак складність у тому, що 438 стаття - відсилочна, і треба орієнтуватися у Женевських конвенціях, щоб розписати з посиланнями, які саме заборони порушенні. Тому, якщо є змога звернутися до юриста, то краще зробити це. Тим більше, багато з нас волонтерить юридично і з радістю допоможе.


Артем Крикун-Труш: Як фіксувати наслідки обстрілу?

Дмитро Трут: Треба зібрати усі можливі докази:

  • зробити огляд і пофотографувати наслідки обстрілу;

  • зібрати всю наявну інформацію про обстріл із відкритих джерел (якщо російські вебсайти, то бажано ще й зафіксувати вебсторінку оглядом експерта, бо згодом зникне);

  • залучити свідків;

  • отримати відеозаписи з навколишніх камер спостереження;

  • отримати документи про подію від ДСНС та інших органів;


Артем Крикун-Труш: А що далі?

Дмитро Трут: Далі йти на комунікацію зі слідчим/та прокурором. Їм треба зараз руки. Тому я прибічник того, щоб у справах потерпілих працювати проактивно. Треба:

  • отримати підтвердження статусу потерпілого та ініціювати допит;

  • ініціювати огляд майна та експертизи для визначення майнової та моральної шкоди;

  • допомагати слідчому/прокурору зі стратегією, планом розслідування та складанням якісних процесуальних документів, бо більшість тримається на особистому ентузіазмі, немає вільних рук, а також достатніх знань та досвіду у воєнних злочинах.


Артем Крикун-Труш: є якісь додатки для фіксації воєнних злочинів для міжнародних установ?

Дмитро Трут: так, я раджу eyeWitness to Atrocities  — додаток для документування злочинів, розроблений за ініціативи International Bar Association. Він допомагає фіксувати фото- та відеодокази, які потім будуть передані до органів влади України та Міжнародного кримінального суду, що розслідує воєнні злочини Росії проти України.


Артем Крикун-Труш: Дім, а перспективи відшкодування збитків які?

Дмитро Трут: О, це дуже довга тема, на окремий подкаст із нашими колегами із літігейшн.


Артем Крикун-Труш: Ок, тримаємо інтригу) Кілька порад слухачам наостанок?

Дмитро Трут:

1. Дуже прошу, не керуйтесь наративом «за законами воєнного часу», щоб виправдати звірства один проти одного. Не можна просто так під час війни вбити будь-якого правопорушника.

2. Зосередьтеся на фіксації шкоди. Зараз дуже важливо не втратити докази та вчасно все задокументувати.

3. Не гребуйте кримінальним провадженням: відкрите кримінальне провадження за вашою заявою та офіційний статус потерпілого - це інвестиція у вашу доказову базу для майбутніх процесів.


Артем Крикун-Труш: Що тут ще сказати - ну слідкуйте за нашими подкастами. Дякую, Дмитре!

У наступному випуску ми поговоримо про ще одну надважливу тему -  Митниця, та які зміни відбулись на цьому фронті під час воєнного стану. Тож не пропустіть.

Ще раз дякуємо за ваш час та все буде Україна! 

Слухайте нові випуски на каналах PwC Ukraine:
Soundcloud  Apple Podcasts  Google Podcasts
 

Наші контакти

Артем Крикун-Труш

Артем Крикун-Труш

Менеджер, White-Collar Crimes, PwC в Україні

Тел: +380 44 354 0404

Дмитро Трут

Дмитро Трут

Керівник практики White-Collar Crimes, Адвокатське об'єднання «PwC Legal в Україна»

Тел: +380 44 354 0404

PwC у соцмережах

Поставити питання

Обов'язкові для заповнення поля відмічені зірочкою(*)

Надаючи свою електронну адресу, ви погоджуєтеся, що ознайомилися з політикою Конфіденційності і надаєте згоду на обробку нами ваших персональних даних. Ви можете відкликати згоду будь-коли, надіславши нам повідомлення.

Згорнути