Запровадження режиму експортного забезпечення для експорту окремих категорій товарів

12 січня 2023 року Верховна Рада України ухвалила Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо застосування режиму експортного забезпечення на період дії воєнного, надзвичайного стану № 8166-д (далі — “Закон”), який запроваджує режим експортного забезпечення щодо операцій з експорту окремих товарів рослинного походження. Закон було надано на підпис Президенту. Нижче ми висвітлюємо основні зміни.

Режим експортного забезпечення

• Кабінет Міністрів України має право запроваджувати режим експортного забезпечення щодо експорту товарів, включених до товарних позицій 1001 (пшениця), 1003 (ячмінь), 1005 (кукурудза), 1201 (соєві боби), 1205 (насіння ріпаку), 1206 (насіння соняшнику), 1512 (олія соняшникова, сафлорова або бавовняна), 2306 (макуха та iншi відходи від добування рослинних або мікробних жирiв i олiй) згідно з УКТ ЗЕД, під час воєнного або надзвичайного стану. КМУ має визначити: перелік та мінімальні експортні ціни товарів (тут і далі — товарів, щодо яких запроваджено режим експортного забезпечення) і строк запровадження режиму експортного забезпечення.
• Експорт відповідних товарів можуть здійснювати виключно зареєстровані платники ПДВ. Суб’єкти господарювання, що придбають або постачають відповідні товари для використання в операціях, до яких застосовується режим експортного забезпечення, підлягають обов’язковій реєстрації платниками ПДВ.
• Платник ПДВ з метою експорту відповідних товарів зобов’язаний скласти податкову накладну (за ставкою 14/20% як передбачено для постачань в межах України) та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних до подання митної декларації для митного оформлення такої операції.
• Подальше вивезення відповідних товарів не дає права на застосування ставки 0%. Експортер може застосувати ставку 0% (шляхом реєстрації розрахунку коригування) лише: 
  • після завершення обслуговуючим банком валютного нагляду за дотриманням граничних строків розрахунків, та 
  • за умови, що різниця між фактурною та митною вартістю відповідних товарів у митних деклараціях, не є від’ємною.
• У разі виникнення від'ємного значення з ПДВ внаслідок відповідного коригування, ця сума підлягає бюджетному відшкодуванню.
• Експортер звільняється від необхідності реєстрації податкової накладної зі ставкою 14/20% щодо експортної операції якщо:
  • сукупна задекларована митна вартість експортованих ним протягом поточного місяця товарів не перевищує ⅀Ліміт (третину виручки від експорту за останні 6 місяців згідно з митними деклараціями, щодо якої було завершено процедури валютного нагляду), і
  • не встановлено порушення таким експортером вимог валютного законодавства протягом попередніх 12 місяців (згідно з наданою ДПС інформацією);
• ⅀Ліміт розраховує Державна митна служба щомісячно для кожного експортера на основі даних від НБУ, зібраних від обслуговуючих банків.

Особливості здійснення розрахунків

• Для операцій з експорту товарів, щодо яких застосовано режим експортного забезпечення, забороняється (якщо інше не встановлено КМУ): 
  • зарахування зустрічних вимог; 
  • використання рахунків резидентів, відкритих за кордоном, для отримання грошових коштів від нерезидентів; 
  • використання інших форм грошових розрахунків з нерезидентом, що не передбачають рух коштів із-за кордону на рахунки резидентів в Україні.

Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію для суб’єктів господарювання через місяць з дня опублікування. Практичні аспекти реалізації цього Закону відіграватимуть значну роль для компаній-експортерів. Ми очікуємо суттєві затримки з підтвердженням застосування ставки 0% ПДВ у разі підписання цього закону Президентом.