Компанії, що здійснюють контрольовані операції з сировинними товарами, продовжують перебувати під пильною увагою податкових органів через особливий підхід до встановлення та обґрунтування ціноутворення на сировину. Про це також свідчить наявна судова практика з питань трансфертного ціноутворення (далі – ТЦУ).
Необхідність застосування методу порівняльної неконтрольованої ціни, регулярні законодавчі зміни, складнощі у виборі найбільш зіставних котирувальних цін, необхідність подання до ДПС повідомлень про укладання контрактів, запити з боку податкових органів – усе це породжує безліч запитань у платників податків та ускладнює підхід до аналізу трансфертних цін в операціях із сировинними товарами.
Через жорсткі вимоги та спеціальне регулювання у питаннях ТЦУ щодо сировинних товарів, платнику податків легко зробити помилку, яка може призвести до донарахувань з податку на прибуток, а такі донарахування, в свою чергу, прирівнюються до конструтивних дивідендів та потребують нарахування ще й податку на доходи нерезидентів.
Розглянемо, як можуть виникнути донарахування на простому прикладі:
Скажімо, у звітному році платник податків здійснив контрольовані операції з експорту 1 000 тон зерна (сировинного товару) на користь пов'язаної особи-нерезидента.
Під час встановлення ціни на товар в межах таких контрольованих операцій платник припустився помилки – для порівняння обрав ринкову ціну на схожий, але не той самий товар, або не врахував відмінностей в умовах поставки.
Таким чином, ціна експортованого зерна виявилася на 1 000 грн/т нижчою за ринкову. Як наслідок - оподатковуваний прибуток занижується і податковий орган донараховує платнику 1 млн грн доходу, що підлягає оподаткуванню.
У випадку, якщо донарахування з податку на прибуток складе 1 млн грн – ця сума оподаткується не лише податком на прибуток підприємств за ставкою 18%, а й буде розцінена як конструктивні дивіденди.
В результаті, сума донарахування додатково оподаткується податком на доходи нерезидентів за ставкою 15%: cумарне податкове навантаження може скласти 33% від донарахованої суми, тобто 330 тис. грн лише через помилку в підборі ринкової ціни.
Для перевірки справедливості цін на сировинні товари рекомендованим та широко розповсюдженим є використання методу порівняльної неконтрольованої ціни (далі – «метод ПНЦ»).
Основна складність тут полягає у тому, що застосування методу ПНЦ потребує максимально високого рівня зіставності характеристик порівнюваних товарів та умов здійснення операцій, якого буває непросто досягти на практиці.
Однак величезну роль відіграє і те, що протягом останніх років вимоги до аналізу ТЦУ на сировину стають все жорсткішими, а визначення трансфертних цін на сировину вимагає дотримання низки кроків. Серед них, зокрема, використання котирувальних цін на сировинні товари.
Та чи гарантує використання котирувальних цін відсутність донарахувань?
Для початку необхідно розібратись із підходом до визначення котирувальних цін на сировинні товари, оскільки протягом останніх років воно зазнавало деяких змін.
Постановою КМУ №616 від 08.09.2016 р., що була актуальною включно до 2020 року, було визначено перелік світових товарних бірж, які було можливо використовувати для встановлення відповідності умов контрольованих операцій із товарами, що мають біржове котирування, принципу «витягнутої руки». Однак використання даного переліку мало ряд недоліків.
Постанова КМУ від 09.12.2020 р. № 1221, що набула чинності 1 січня 2021 року, затвердила перелік сировинних товарів, що замінив собою перелік, передбачений Постановою №616, яка в свою чергу втратила чинність.
Так, новий перелік сировинних товарів, що є актуальним і на сьогоднішній день, включає у себе більшу кількість товарів, а замість товарних підкатегорій переважно містить конкретні товарні позиції.
На заміну ж переліку світових товарних бірж, Державна податкова служба України розробила та 6 грудня 2020 року розмістила на своєму сайті рекомендований (але невиключний) перелік джерел інформації для отримання котирувальних цін.
Він включає в себе інформаційно-аналітичні продукти світових компаній та цінових агентств, а також українських державних підприємств, та відповідні найменування товарів і груп товарів з вказанням кодів згідно з УКТЗЕД, котирувальні ціни на які доступні у цих джерелах.
На додачу до перерахованих вище інструментів, 1 січня 2023 року, згідно з Наказом Міністерства фінансів України від 18.01.2022 № 19, набули чинності Порядки встановлення відповідності умов контрольованої операції щодо сировинних товарів принципу "витягнутої руки". Вони мають на меті врегулювання методологічних аспектів аналізу умов контрольованих операції із сировинними товарами на відповідність ринковим умовам.
Здавалось би, що тепер підхід податкової до перевірки контрольованих операцій з сировиною на відповідність принципу «витягнутої руки» мав би стати максимально прозорим та зрозумілим для платників податків, а ризик потрапити під донарахування - мінімізованим. Проте навіть при ретельному використанні зазначених вище механізмів, обґрунтування ціноутворення на сировинні товари все ще викликає багато питань у податкових органів. Чому так відбувається?
З врахуванням особливостей, характерних бізнес моделям окремих галузей, а також суттєвому впливу повномасштабного вторгнення на сировинні ринки та логістику, бізнес стикається з суттєвими труднощами. У першу чергу, їх сутність - у невідповідності поточних реалій та законодавчих вимог і можливостей у цій сфері.
На сьогоднішній день дуже поширеною підставою для запитів податкових органів стали питання, пов'язані із повідомленнями про укладання форвардних, ф'ючерсних або сировинних контрактів, або, якщо говорити більш глобально – з обраною датою для аналізу.
Згідно з підпунктом 39.3.3.5 ПКУ платник податків, що здійснює контрольовані операції із сировинними товарами, повідомляє ДПС України про укладення відповідного договору (контракту) протягом 10 робочих днів з дати його укладання. Порівняння ціни таких операцій з котирувальними цінами проводиться платниками податків на найближчу дату до дати ціноутворення, узгодженої сторонами.
Однак на підставі підпункту 39.3.3.6 ПКУ, у певних випадках податкові органи можуть проводити порівняння ціни контрольованої операції з котирувальними цінами на дату переходу права власності на товар або на дату відвантаження товару, згідно з відповідними документами.
На практиці платники податків, що здійснюють контрольовані операції з сировинними товарами, не можуть мати стовідстоткової впевненості у відповідності фактичних умов здійснення контрольованої операції, раніше поданому повідомленню. Середовище провадження їх бізнесу є досить динамічним і часто непередбачуваним, особливо в умовах повномасштабної війни, через що суттєві умови контрактів можуть змінюватись «на ходу».
Наприклад, для аграрних підприємств розповсюдженими проблемами є затримки суден, різка зміна логістичних маршрутів, непоставка продукції у прогнозований порт тощо. Це відповідно призводить до зміни аналізованої дати з дати ціноутворення на дату переходу права власності, що в умовах волатильного ринку часто призводить до суттєвих донарахувань.
Також, часто податкові органи намагаються оскаржити використання тих чи інших джерел у попередніх періодах та ретроспективно застосувати до цих періодів джерела, що не були на той час широко відомими, доступними або рекомендованими податковою службою.
Для прикладу, окремі платники податків у звітному 2024 році зіткнулися з ситуацією, коли податкові органи аналізували ціни за попередні звітні періоди (до 2020 року), використовуючи інформацію з баз даних, таких як Argus і Platts. Це аргументували тим, що ці джерела були доступними в тих звітних періодах.
Однак слід зазначити, що дані джерела стали рекомендованими для визначення цін на сировинні товари лише із оприлюдненням 6 грудня 2020 року рекомендованого переліку джерел інформації для отримання котирувальних цін та раніше не фігурували ні у чинних протягом попередніх звітних періодів постановах та переліках, ні в узагальнюючих податкових консультаціях.
У результаті, спори вирішувалися в судовому порядку, а платники податків витратили значну кількість часу та ресурсів, щоб домогтися задоволення своїх позовів.
Що можуть зробити платники податків, аби заздалегідь убезпечити себе від донарахувань та тривалих судових спорів?
Сучасне бізнес-середовище, особливо в період повномасштабного вторгнення, вимагає від компаній готовності до стрімких змін та непередбачуваних викликів. Величезну роль у такому мінливому середовищі грає підготовка формалізованої політики ТЦУ. Вона є важливим превентивним інструментом управління ризиками ТЦУ в короткостроковій та довгостроковій перспективі, а її відсутність може обернутися значними фінансовими втратами, зокрема у вигляді податкових донарахувань. Саме тому важливо заздалегідь розробити чітку і гнучку політику, яка дозволить компанії швидко адаптовуватися та переглядати свої підходи до ТЦУ.
Для компаній, які здійснюють операції з сировинними товарами, підготовка політики ТЦУ набуває особливої актуальності. У 2022-2024 роках вимоги до ТЦУ стали ще жорсткішими, а платники податків повинні враховувати більше характеристик операцій, що спричиняє більше коригувань, ніж раніше. Окрім цього, як зазначалось раніше, ціноутворення щодо сировинних товарів було і залишається дуже чутливим до різних ринкових чинників. Тому тепер компаніям нагально потрібна детальна політика ТЦУ, яка буде заздалегіть врахувати усі нюанси та формалізовувати підхід до ціноутворення у тій чи іншій ситуації.
Простими словами, політика трансфертного ціноутворення — це методологія формування ціни у контрольованих операціях, що дозволяє не вирішувати проблеми, а попереджувати їх. Однак на ділі, правильно вибудувати політику ТЦУ може бути непросто.
Проаналізуємо основні етапи складання та застосування ТЦУ-політики та помилки, яких можуть припускатись платники податків на цих етапах.
В першу чергу, необхідно розробити методологічні підходи до формування цін та ґрунтовно проаналізувати ряд обставин.
Які ж найсуттєвіші обставини необхідно враховувати для підготовки ТЦУ-політики щодо сировинних товарів?
Одним з ключових викликів може бути проведення коректних коригувань трансфертних цін на сировинні товари. У контексті впливу військових дій, критичними є необхідність врахування логістичних відмінностей (перевалка, транспортування, зберігання тощо), відмінностей в умовах та валюті оплати, характеристик та якості сировинних товарів, умов та строків поставки, коригування на винагороду трейдера або ж на застосовані сторонами знижки.
Тому тут важливо не ігнорувати та ретельно підходити до проведення коригувань, оскільки недооцінювання їх значення може призвести до невідповідності політики ТЦУ фактичним умовам проведення контрольованих операцій.
Необхідно розуміти, що успіх політики трансфертного ціноутворення залежить не лише від її початкового формулювання. Вкрай важливим є її регулярний перегляд відповідно до трансформації бізнес-процесів (наприклад, зміни структури ланцюга постачання, укладання нових угод між по’язаними сторонами, перерозподіл фукнцій всередині групи компаній) та актуалізація при зміні факторів, що можуть впливати на умови та ціни в контрольованих операціях. До таких факторів належать, зокрема, зміни логістичних маршрутів, зростання витрат на логістику, зміна ринків закупівлі або збуту, поява нових регуляторних вимог чи обмежень.
Критичною помилкою на цьому етапі також є ігнорування актуальної судової практики та останніх податкових рішень з трансфертного ціноутворення щодо сировинних товарів. Необхідно здійснювати моніторинг таких рішень та, за потреби, вносити зміни до своєї політики ТЦУ відповідно до них.
Результатом успішного впровадження та слідування ТЦУ-політиці стає чітка налагоджена схема ціноутворення, яка базується на методичних вказівках. Така політика допомагає мінімізувати й оперативно реагувати на ризик необхідності проведення коригувань, а також дає платникам податків багато суттєвих переваг.
Пропонуємо вам оцінити свою компанію на предмет наявності головних ознак, які можуть стати підставою для перевірки ТЦУ. Кожна відповідь «Ні» - причина звернутися за консультацією.
Запит на податкову перевірку може надійти як на формальній (правовій), так і на фактичній підставі.
У випадку формальної підстави запит має посилатись на Порядок проведення моніторингу контрольованих операцій від №631 від 15.11.2023 та відповідний підпункт пункту 39.5 Податкового кодексу України (далі – «ПКУ»).
У випадку надходження запиту на фактичній підставі, запит має містити інформацію про таку підставу (опис порушення) із зазначенням інформації, яка це підтверджує.
Наслідками ненадання або надання некоректної відповіді на запити податкових органів можуть бути призначення позапланових перевірок, надходження нових, більш детальних запитів або ж необхідність заплатити штраф (у об’ємі 1-5 розмірів мінімальної заробітної плати).
Тож який алгоритм дій використовувати у разі отримання запиту від податкової, щоб уникнути штрафів та ризиків?
Можемо зробити підсумок, що аналіз контрольованих операцій з сировинними товарами є складним і непередбачуваним та ховає під собою багато підводних каменів. Податкове законодавство у галузі трансфертного ціноутворення, а тим паче, ціноутворення в операціях із сировинними товарами, стрімко змінюється, оновлюється та доповнюється, а ризик необхідності здійснення податкових донарахувань лише підвищується.
Перевірити свій підхід до ціноутворення в контрольованих операціях із сировинними товарами.
Провести аналіз власних контрольованих операцій на предмет ТЦУ ризиків.
Впровадити або переглянути існуючу ТЦУ-політику.
Підготуватися до майбутніх податкових перевірок.
Якщо у вас виникли питання щодо конкретної ситуації або ви стикнулися із запитом податкової – Ви завжди можете звернутися до нас за консультацією.