Із третього світу в перший

Реформа управління відходами в Україні

Замисліться про те, що наше покоління несе відповідальність за екологічні проблеми, з якими стикається світ. У власних містах – на вулицях, парках, у дворах ми щодня спостерігаємо порожні пляшки та недопалки цигарок. А пікнік на природі не обійдеться без пошуку чистої, незасміченої галявини. Ці проблеми не залишились нам як спадок минулого. Це відбувається за нашого з вами життя і наша відповідальність – знайти вирішення цієї проблеми.

Ми в PwC маємо необхідні професійні навички та сильну особисту мотивацію, щоб долучитися до пошуку рішень проблеми управління відходами в Україні.

Ми хочемо використати наші знання та можливість поширювати прогресивні ідеї для того, щоб привернути увагу всіх зацікавлених сторін та закликати до спільної роботи.

Пропонуємо вам ознайомитися з нашим звітом «Із третього світу в перший», де ми проаналізували проблеми і перспективи сектору поводження з побутовими відходами в Україні та склали перелік із 8 обов'язкових, на нашу думку, завдань, які стануть вирішальними для успіху реформування сектору.

8 комплексних завдань для успішного впровадження реформи з управління відходами в Україні

Існує стереотип, що сміття – це великі гроші. Насправді – ні. Додаткова цінність у сфері поводження з відходами з'являється тоді, коли відходи стають сировиною для різних галузей промисловості. А це можливо лише за умов якісного і дешевого сортування. В Україні зараз вторинна сировина за цими двома показниками не витримує конкуренції з дешевим закордонним ресурсом. Але потенціал безумовно є.

Адже 30-40% відходів – це пластик, скло, папір та метал, частину з яких можна повернути назад у виробництво, знижуючи потребу в первинних матеріалах.

Морфологія твердих побутових відходів

Принцип «забруднювач платить» став рушієм запровадження систем розширеної відповідальності виробника (РВВ) в багатьох країнах світу. Виробник несе відповідальність за продукт впродовж його життєвого циклу. На пост-споживчій стадії продукти перетворюються на побутові відходи, а система РВВ дозволяє частково перекласти фінансове навантаження щодо управління побутовими відходами з муніципалітетів (а отже – з населення) на виробників.

Система РВВ також стимулює більш раціональне використання ресурсів: оптимізацію дизайну упаковки, зменшення кількості використовуваних матеріалів, зниження рівня токсичності, використання перероблених матеріалів у виробництві нової продукції.

Досвід країн, що досягли значних успіхів у сфері поводження з відходами, свідчить, що підвищення рівня обізнаності населення – обов'язкова передумова для створення стійких систем поводження з відходами.

Результат просвітницьких ініціатив може стати відчутним через 5, 10 чи навіть більше років, але без належного навчання населення система поводження з відходами не зможе функціонувати.

Окрім навчання дітей обов'язковою є інформаційно-просвітницька діяльність серед дорослого населення. Комунікація має бути сталою та здійснюватися на національному рівні.

При цьому треба враховувати, що медіа простір щодо питань поводження з відходами є досить активним. Проте фокус дискусії розмитий і не завжди стимулює до дій та зміни поведінки населення.

₴850 – максимальний штраф для фізичних, ₴1750 – для юридичних осіб за засмічення лісів відходами в Україні.

В країні нараховується близько 27 тисяч стихійних сміттєзвалищ. Це свідчить про те, що система з попередження виникнення сміттєзвалищ фактично не працює, а покарання за такі правопорушення не стимулюють порушників діяти в межах закону.

Необхідне значне підвищення штрафів та нульова толерантність до порушників.

Національна стратегія управління відходами передбачає розробку регіональних планів і цей процес вже відбувається. Умови кожного регіону різняться: морфологія відходів, її сезонність, наявна інфраструктура з поводження з відходами, демографічні та соціоекономічні характеристики населення, тип місцевості. І це необхідно враховувати при розробці регіональних планів.  Дуже важливо, щоб вони не залишились формальними документами, а стали практичними дорожніми картами, які б дозволили стимулювати розвиток сектору та залучати зовнішнє фінансування до розбудови інфраструктури.

Коли мова йде про проблеми відходів, часто перші асоціації – сміттєзвалища, забруднені річки та неприбрані вулиці міст. Проте боротьба з цими наслідками утворення відходів може бути набагато менш ефективною, ніж із першопричинами. Запобігання виникненню відходів та зменшення їхніх обсягів – шлях, який обрали розвинені країни.

Його ілюструє ієрархія поводження з відходами.

В 2019 році 94% побутових відходів в Україні було захоронено на сміттєзвалищах та полігонах.

€6.8 за тонну становить вартість захоронення відходів в Україні. Це в десятки разів нижче, ніж в Європі. Сектор переробки за таких умов не розвивається.

Перехід до сталої моделі поводження з відходами потребуватиме комплексних рішень і тривалого процесу. При цьому доцільно враховувати умови та можливості різних регіонів України і розбудовувати інфраструктуру відповідно до локальної специфіки.

В галузі поводження з відходами в Україні існують стереотипи, пов'язані з недовірою учасників ринку один до одного.

Наприклад, з боку населення є думка, що відсортовані відходи згодом потрапляють на полігон разом зі змішаними. Через це люди не бачать сенсу сортувати їх вдома. Державні структури побоюються, що у випадку запровадження РВВ, підприємства можуть лобіювати заниження цільових показників обсягів переробки з метою менших витрат на поводження з відходами. Бізнес підозрює, що умови ринку і РВВ будуть недостатньо прозорі і кошти бізнесу не будуть витрачатися на поводження з побутовими відходами. І таких прикладів можна наводити багато.

Підвищення прозорості сектору та забезпечення зручного інтерфейсу для користувачів інформації може стати однією з рушійних сил у напрямку зміцнення довіри зацікавлених сторін, що, як наслідок, буде сприяти ефективній роботі сектору.

How robust will the market be for my goods or services?

What is the experience I'll need to offer to attract customers?

How will I engage with my customers?

What are the experiences and products I should be offering to keep customers?

In this year's research we polled city dwellers both before and after the coronavirus outbreak, in two separate studies. Why urban consumers? Because cities are vibrant centres of education and innovation, seedbeds and greenhouses for new ideas. We want to understand how the behaviour of these cutting-edge consumers' is changing due to COVID-19.

Implication

This phenomenon of a care-centric customer base and business culture could truly be a silver lining to the COVID-19 pandemic. In the near term, companies that offer healthy, nutritious products and high-end grocery chains that sell local and organic products will continue to thrive.

Different organisations will take a host of actions to improve customer well-being and foster a culture of innovation during this pandemic — and well after the crisis has passed.

Find out more details in our full report
Close

How robust will the market be for my goods or services?

What is the experience I'll need to offer to attract customers?

How will I engage with my customers?

What are the experiences and products I should be offering to keep customers?

In this year's research we polled city dwellers both before and after the coronavirus outbreak, in two separate studies. Why urban consumers? Because cities are vibrant centres of education and innovation, seedbeds and greenhouses for new ideas. We want to understand how the behaviour of these cutting-edge consumers' is changing due to COVID-19.

Implication

This phenomenon of a care-centric customer base and business culture could truly be a silver lining to the COVID-19 pandemic. In the near term, companies that offer healthy, nutritious products and high-end grocery chains that sell local and organic products will continue to thrive.

Different organisations will take a host of actions to improve customer well-being and foster a culture of innovation during this pandemic — and well after the crisis has passed.

Find out more details in our full report
Close

{{filterContent.facetedTitle}}

PwC на шляху до циркулярної моделі

Протягом десятиліть споживання будувалося на лінійній моделі "виробити-використати-утилізувати". Проте зараз прогресивні компанії переходять до концепції економіки замкненого циклу. Циркулярні рішення дозволяють зменшити обсяги використання матеріалів та води, а також знизити викиди двоокису вуглецю. У PwC ми застосовуємо циркулярні принципи в операційній діяльності та закупівлях. Наш сектор – професійні послуги – сам по собі не використовує багато природних ресурсів, але ми закуповуємо продукцію та послуги у компаній, які потенційно можуть чинити значний вплив на довкілля. Тому, як споживачі, ми прагнемо бути екологічно свідомими і тим самим впливати на ринки.

Історії з життя PwC

Наші контакти

Дмитро Нечитайло

Дмитро Нечитайло

Партнер, PwC Україна

Тел: +380 44 354 0404

Марія Волковська

Марія Волковська

Менеджер, PwC Україна

Тел: +380 44 354 0404

Ксенія Вардзелова

Ксенія Вардзелова

Старший консультант, PwC Україна

Тел: +380 44 354 0404

PwC у соцмережах

Долучитися до вирішення проблеми

Обов'язкові для заповнення поля відмічені зірочкою(*)

Надаючи свою електронну адресу, ви погоджуєтеся, що ознайомилися з політикою Конфіденційності і надаєте згоду на обробку нами ваших персональних даних. Ви можете відкликати згоду будь-коли, надіславши нам повідомлення.

Згорнути