Замисліться про те, що наше покоління несе відповідальність за екологічні проблеми, з якими стикається світ. У власних містах – на вулицях, парках, у дворах ми щодня спостерігаємо порожні пляшки та недопалки цигарок. А пікнік на природі не обійдеться без пошуку чистої, незасміченої галявини. Ці проблеми не залишились нам як спадок минулого. Це відбувається за нашого з вами життя і наша відповідальність – знайти вирішення цієї проблеми.
Ми в PwC маємо необхідні професійні навички та сильну особисту мотивацію, щоб долучитися до пошуку рішень проблеми управління відходами в Україні.
Ми хочемо використати наші знання та можливість поширювати прогресивні ідеї для того, щоб привернути увагу всіх зацікавлених сторін та закликати до спільної роботи.
Пропонуємо вам ознайомитися з нашим звітом «Із третього світу в перший», де ми проаналізували проблеми і перспективи сектору поводження з побутовими відходами в Україні та склали перелік із 8 обов'язкових, на нашу думку, завдань, які стануть вирішальними для успіху реформування сектору.
Існує стереотип, що сміття – це великі гроші. Насправді – ні. Додаткова цінність у сфері поводження з відходами з'являється тоді, коли відходи стають сировиною для різних галузей промисловості. А це можливо лише за умов якісного і дешевого сортування. В Україні зараз вторинна сировина за цими двома показниками не витримує конкуренції з дешевим закордонним ресурсом. Але потенціал безумовно є.
Адже 30-40% відходів – це пластик, скло, папір та метал, частину з яких можна повернути назад у виробництво, знижуючи потребу в первинних матеріалах.
Принцип «забруднювач платить» став рушієм запровадження систем розширеної відповідальності виробника (РВВ) в багатьох країнах світу. Виробник несе відповідальність за продукт впродовж його життєвого циклу. На пост-споживчій стадії продукти перетворюються на побутові відходи, а система РВВ дозволяє частково перекласти фінансове навантаження щодо управління побутовими відходами з муніципалітетів (а отже – з населення) на виробників.
Система РВВ також стимулює більш раціональне використання ресурсів: оптимізацію дизайну упаковки, зменшення кількості використовуваних матеріалів, зниження рівня токсичності, використання перероблених матеріалів у виробництві нової продукції.
Досвід країн, що досягли значних успіхів у сфері поводження з відходами, свідчить, що підвищення рівня обізнаності населення – обов'язкова передумова для створення стійких систем поводження з відходами.
Результат просвітницьких ініціатив може стати відчутним через 5, 10 чи навіть більше років, але без належного навчання населення система поводження з відходами не зможе функціонувати.
Окрім навчання дітей обов'язковою є інформаційно-просвітницька діяльність серед дорослого населення. Комунікація має бути сталою та здійснюватися на національному рівні.
При цьому треба враховувати, що медіа простір щодо питань поводження з відходами є досить активним. Проте фокус дискусії розмитий і не завжди стимулює до дій та зміни поведінки населення.
₴850 – максимальний штраф для фізичних, ₴1750 – для юридичних осіб за засмічення лісів відходами в Україні.
В країні нараховується близько 27 тисяч стихійних сміттєзвалищ. Це свідчить про те, що система з попередження виникнення сміттєзвалищ фактично не працює, а покарання за такі правопорушення не стимулюють порушників діяти в межах закону.
Необхідне значне підвищення штрафів та нульова толерантність до порушників.
Національна стратегія управління відходами передбачає розробку регіональних планів і цей процес вже відбувається. Умови кожного регіону різняться: морфологія відходів, її сезонність, наявна інфраструктура з поводження з відходами, демографічні та соціоекономічні характеристики населення, тип місцевості. І це необхідно враховувати при розробці регіональних планів. Дуже важливо, щоб вони не залишились формальними документами, а стали практичними дорожніми картами, які б дозволили стимулювати розвиток сектору та залучати зовнішнє фінансування до розбудови інфраструктури.
Коли мова йде про проблеми відходів, часто перші асоціації – сміттєзвалища, забруднені річки та неприбрані вулиці міст. Проте боротьба з цими наслідками утворення відходів може бути набагато менш ефективною, ніж із першопричинами. Запобігання виникненню відходів та зменшення їхніх обсягів – шлях, який обрали розвинені країни.
Його ілюструє ієрархія поводження з відходами.
В 2019 році 94% побутових відходів в Україні було захоронено на сміттєзвалищах та полігонах.
€6.8 за тонну становить вартість захоронення відходів в Україні. Це в десятки разів нижче, ніж в Європі. Сектор переробки за таких умов не розвивається.
Перехід до сталої моделі поводження з відходами потребуватиме комплексних рішень і тривалого процесу. При цьому доцільно враховувати умови та можливості різних регіонів України і розбудовувати інфраструктуру відповідно до локальної специфіки.
В галузі поводження з відходами в Україні існують стереотипи, пов'язані з недовірою учасників ринку один до одного.
Наприклад, з боку населення є думка, що відсортовані відходи згодом потрапляють на полігон разом зі змішаними. Через це люди не бачать сенсу сортувати їх вдома. Державні структури побоюються, що у випадку запровадження РВВ, підприємства можуть лобіювати заниження цільових показників обсягів переробки з метою менших витрат на поводження з відходами. Бізнес підозрює, що умови ринку і РВВ будуть недостатньо прозорі і кошти бізнесу не будуть витрачатися на поводження з побутовими відходами. І таких прикладів можна наводити багато.
Підвищення прозорості сектору та забезпечення зручного інтерфейсу для користувачів інформації може стати однією з рушійних сил у напрямку зміцнення довіри зацікавлених сторін, що, як наслідок, буде сприяти ефективній роботі сектору.
Протягом десятиліть споживання будувалося на лінійній моделі "виробити-використати-утилізувати". Проте зараз прогресивні компанії переходять до концепції економіки замкненого циклу. Циркулярні рішення дозволяють зменшити обсяги використання матеріалів та води, а також знизити викиди двоокису вуглецю. У PwC ми застосовуємо циркулярні принципи в операційній діяльності та закупівлях. Наш сектор – професійні послуги – сам по собі не використовує багато природних ресурсів, але ми закуповуємо продукцію та послуги у компаній, які потенційно можуть чинити значний вплив на довкілля. Тому, як споживачі, ми прагнемо бути екологічно свідомими і тим самим впливати на ринки.
