16/02/21
Державна податкова служба України ("ДПС") випустила Лист-роз'яснення1 щодо останніх змін до Податкового кодексу України, які стосуються постійних представництв ("ПП") нерезидентів і реєстрації в податкових органах нерезидентів, які здійснюють господарську діяльність в Україні.
Нерезиденти, які здійснюють господарську діяльність в Україні, мають подати документи для взяття їх на облік як платників податку на прибуток підприємств ("ПнПП") до 1 квітня 2021 року.
Зазначена вимога стосується також нерезидентів, які мають в Україні належним чином зареєстрований відокремлений підрозділ, включаючи ПП.
Зареєстровані відокремлені підрозділи нерезидентів будуть зняті з обліку в податкових органах як платники ПнПП з моменту, коли їхні головні компанії-нерезиденти будуть зареєстровані в Україні.
Водночас, відокремлені підрозділи нерезидентів залишатимуться платниками інших податків, відмінних від ПнПП, наприклад, податку на додану вартість, податків і зборів, що утримуються із заробітної плати, земельного податку (якщо застосовно). Отже, певні категорії нерезидентів будуть сплачувати ПнПП, а поряд із цим їхні відокремлені підрозділи будуть сплачувати всі інші податкові зобов’язання.
Міністерство фінансів України розробляє процедуру реєстрації нерезидентів платниками ПнПП та планує оприлюднити її найближчим часом.
Хоча Лист ДПС надає довгоочікувані роз’яснення щодо деяких нових правил функціонування ПП, а також перехідних положень, він також породжує низку проблемних аспектів та запитань. Нижче ми наводимо основні з них, на думку PwC:
Чи виникнуть проблеми із застосуванням положень Податкового кодексу України, які розглядають ПП як окремого платника ПнПП, у зв'язку зі скасуванням відповідної реєстрації для ПП?
Як дотримуватися нових правил за відсутності нового порядку реєстрації нерезидентів як платників ПнПП?
Чи повинні нерезиденти, діяльність яких в Україні не створює постійне представництво, реєструватися платниками ПнПП?
Чи буде нерезидент як новий платник ПнПП вважатися правонаступником його ПП щодо податкових активів та зобов'язань, сформованих у попередніх звітних періодах?
Чи призведе зняття з обліку відокремленого підрозділу/ПП до проведення податкової перевірки такого відокремленого підрозділу/ПП?
Чи повинен нерезидент, зареєстрований платником ПнПП, готувати окрему фінансову звітність для цілей ПнПП, чи фінансової звітності його зареєстрованого відокремленого підрозділу буде достатньо?
Якщо відокремлений підрозділ/ПП нерезидента подавав квартальну звітність із ПнПП, чи повинен такий нерезидент (i) продовжувати подавати квартальну декларацію з ПнПП; або (ii) вважатися новим платником ПнПП та подавати річну декларацію з ПнПП в 2021 році?
Як нерезиденти повинні сплачувати зобов’язання з ПнПП в Україні, тобто, який банківський рахунок слід використовувати, в якій валюті/згідно з яким курсом валют сплачувати зобов”язання тощо?
Чи може відокремлений підрозділ/ПП нерезидента продовжувати звітувати та сплачувати зобов'язання нерезидента з ПнПП як податковий представник такого нерезидента?
Якщо Ви хочете більш детально обговорити те, як саме зазначені зміни вплинуть на Ваш бізнес, звертайтеся до нас.
_____________________________________________
1 Лист ДПС № 2367/7/99-00-21-02-01-07 від 27 січня 2021 року
В'ячеслав Власов
Партнер, Керівник практики оподаткування та юридичних послуг, PwC Україна
Тел: +380 44 354 04 04
Анна Невмержицька
Директор, керівник практики міжнародного податкового планування та консультування з питань оподаткування банків та небанківських фінансових установ, PwC Україна
Тел: +380 44 354 0404
Ольга Трифонова
Директор, керівник практики трансфертного ціноутворення та практики Консультування приватних клієнтів та структурування приватного капіталу в Україні, PwC Україна
Тел: +380 50 331 9746
Вікторія Тимошенко
Директор практики податкової звітності та стратегії, PwC Україна
Тел: +380 44 354 0404
Максим Дудник
Директор практики податкових консультацій та M&A, PwC Україна
Тел: +380 44 354 0404
Керівник практики Вирішення податкових спорів, Адвокатське об'єднання «PwC Legal Україна»
Тел: +380 44 354 0404