Вихід міжнародної компанії на український ринок: у чому полягають труднощі?

Юрист и Закон
05.04.2013 – 09.04.2013, № 26
Ольга Мельниченко, менеджер відділу податкових та юридичних послуг,
Денис Хор'яков, юрист відділу податкових та юридичних послуг,

Поліпшення інвестиційного клімату, розвиток малого і середнього бізнесу, інтеграція в європейську спільноту – такі стратегічні цілі наша держава ставить перед собою вже декілька років поспіль. Досягнення цих цілей залежить, зокрема, від того, наскільки легким для міжнародної компанії є процес виходу на український ринок і подальше провадження діяльності у нашій країні. Згідно з останнім порівняльним дослідженням, проведеним Світовим банком і Міжнародною фінансовою корпорацією (IFC), Україна посідає 137 місце за «легкістю ведення бізнесу» серед 185 країн світу. Таке дослідження дозволяє визначити ряд напрямків, подальший розвиток яких є необхідним для поліпшення умов ведення підприємницької діяльності в Україні.

Динамічний розвиток вітчизняного законодавства, що спостерігався протягом останніх років, повинен був сприяти поліпшенню самого процесу виходу іноземних компаній на український ринок. Проте на практиці для міжнародної компанії цей процес, як і діяльність іноземного інвестора на ринку України в цілому, багато в чому залишається складним.

У цій статті ми зупинимося на деяких труднощах, з якими міжнародному бізнесу доводиться мати справу в процесі виходу на український ринок.

Останніми роками в Україні було зроблено кілька кроків у бік спрощення та прискорення процедури створення компаній. Зокрема, скасовано вимогу щодо мінімального статутного капіталу для товариств з обмеженою відповідальністю, передбачено можливість подання документів для реєстрації компанії в електронній формі, запроваджено принцип «єдиного вікна» як нової системи обслуговування органами влади суб'єктів господарювання, скасовано обов'язкову нотаріальну форму деяких документів (у тому числі статуту), впроваджено прискорену реєстрацію компаній, створюваних на основі «модельного статуту» та ін. Ці новації повинні були значною мірою полегшити процедуру створення юридичної особи. На жаль, очікуване полегшення поки що не відбулося, а позитивний ефект від деяких із зазначених вище законодавчих нововведень нівелюється з їх реалізацією на практиці. Так, скасування вимог щодо нотаріальної форми документів не набуло належного ефекту через надмірний формалізм органів державної реєстрації, а впровадження принципу «єдиного вікна» та електронної реєстрації – через бюрократичну тяганину, відсутність чіткого порядку дій і належної технічної бази, а також брак ефективності при взаємодії між державними органами.

Останніми роками в Україні було зроблено кілька кроків у бік спрощення та прискорення процедури створення компаній. Зокрема, скасовано вимогу щодо мінімального статутного капіталу для ТОВ, передбачено можливість подання документів для реєстрації компанії в електронній формі, запроваджено принцип «єдиного вікна», скасовано обов'язкову нотаріальну форму деяких документів та впроваджено прискорену реєстрацію компаній