Кодекс корпоративного управління допоміг би скорегувати діяльність українських підприємств

Юридична Газета, 28 серпня 2012
Адріан Опаіц, Директор відділу юридичних послуг 

Українське законодавство в сфері корпоративного управління є достатньо молодим і дотепер не охоплює всі питання, що вини¬кають під час здійснення управ¬ління компанією та у відносинах між акціонерами, між акціоне¬рами і найманим менеджмен¬том тощо. Наприклад, основний закон, який регулює діяльність товариств з обмеженою відпові¬дальністю (далі - ТОВ) - закон про господарські товариства, який було прийнято у 1991 році. З того часу нового закону не приймалося, хоча ТОВ - це одна з найпоширеніших форм юридичної особи в Україні.

Поза тим досі діяльність ТОВ регулюється 15 статтями закону про господарські товариства. Безумовно вони не можуть охопити і врегулювати всі відносини, які виникають, з огляду на популярність ТОВ. Так, наприклад, неврегульованими залишаються відно¬сини між учасниками ТОВ: вони не можуть укласти між собою акціо¬нерний договір, адже закон їм цього просто не дозволяє. Є певні положення, які роблять ТОВ дуже хитким утворенням. Наприклад, те, що будь-який учасник ТОВ може вийти зі складу учасників і вима¬гати повернення йому частини майна. Це означає, що немає жодної впевненості в тому, що ТОВ діятиме більше, ніж кілька міся¬ців. Необхідно прийняти новий закон про ТОВ. Такий законопро¬ект вже є в парламенті, він існує декілька років, але, на жаль, донині не прийнятий.

У 2009 році був прийнятий новий Закон «Про акціонерні това¬риства» (далі - АТ). Треба визнати, що цей закон є досить прогресив¬ним, має багато статей (близько дев'яноста), які досить детально регулюють діяльність і управління АТ. Однак цей новий закон, на жаль, не містить найкращих прак¬тик європейського права, як цього слід було очікувати: той самий акці-онерний договір дуже погано врегу¬льований. До сих пір нечітко прописані права міноритаріїв, тобто вони не можуть бути впевнені у своєму захисті. Також консервативною є вимога про те, що лише публічне АТ може мати більш ніж 100 акціонерів. Якщо говорити про покра¬щення законодавчого поля, необ¬хідно поліпшити насамперед закон про ТОВ і закон про АТ.

У законодавчому полі треба також урегулювати і питання так званих мертвих душ. При про¬веденні реорганізації необхідно отримати згоду, тобто підписи всіх акціонерів. Деякі підприємства, як відомо, мають по тисячі акціоне¬рів - колишніх робітників, і деякі з них або вже померли, або неві¬домо де знаходяться. Здається див¬ним, що мажоритарний акціонер не може провести реорганізацію через відсутність акціонера, який володіє акціями номіналом менш ніж 1% капіталу. Одна з найваж¬ливіших змін, яка має бути вве¬дена в закон про АТ, - це можли¬вість приймати основні рішення стосовно долі АТ більшістю в 75% голосів від загальної кількості голо¬сів і одночасно забрати вимогу обов'язкового підпису всіх акціо¬нерів для прийняття та реалізації цих рішень.

Ще стосовно законодавчих іні¬ціатив: я думаю, що Кодекс корпоративного управління допоміг би скоригувати діяльність українських підприємств як певний guideline, як рекомендація. Відтворити такий кодекс необхідно, але необхідно надати йому рекомендаційний характер, щоб підприємства бачили найкращі практики корпо¬ративного управління, які викорис¬товуються в світі, і за своїм бажан¬ням могли б зробити такий собі copy-paste до своїх установчих чи внутрішніх документів. Це має бути достатньо детальний документ, який прописав би в собі найкращі методики та інструменти корпора-тивного управління, які існують у найбільших компаніях.

Однак кодекс не треба робити загальнообов'язковим для всіх наших підприємств, він має носити саме рекомендаційний характер, щоб підприємства за своїм бажан¬ням могли брати та імплементувати його положення у свій статут або мати у себе на підприємстві влас¬ний кодекс корпоративного управ¬ління. Не всі наші підприємства є великими і, напевно, не всі вони мають необхідність застосовувати ті методики та інструменти корпора¬тивного управління, які використо¬вують великі корпорації. Для малих і середніх підприємств це не так уже й необхідно, але деякі розумні моменти звідти, я впевнений, вони братимуть. Що ж стосується вели¬ких українських підприємств, я думаю, вони будуть зацікавлені у тому, щоби взяти якомога більше хорошого з того, що буде викладено в цьому Кодексі корпоративного управління.

Кодекс має безпосередньо сфокусуватися навколо управ¬ління підприємством і відносин між акціонерами, між акціоне¬рами та найманим менеджмен¬том, між компанією і працівни¬ками, між компанією і зовнішнім середовищем з точки зору звітності та прозорості цієї компанії.

Не те щоб українське законо¬давство мало якісь недоліки щодо прозорості і відкритості українських інвестиційних проектів для міжна¬родних фінансових аналітиків, воно просто не містить вимог, які допо¬могли б компаніям стати прозо¬рими. Насамперед - для великих компаній - щодо аудиту за міжна¬родними стандартами. Також - вимоги щодо звітності та публіка¬цій цієї звітності не тільки для своїх акціонерів, але і на сайті, в пресі. Також з метою прозорості треба передбачити можливість громад¬ських організацій, а також профспі¬лок вимагати оприлюднення інфор¬мації українськими компаніями. Адже якщо компанії знатимуть, що їхня фінансова, управлінська документація може бути доступна і опублікована, це певним чином стимулюватиме їх тримати доку¬менти в порядку і бути прозорими. Зазначені новели мають бути закрі¬плені в законах про АТ і господарські товариства. Також у цілому їх не завадить продублювати у ЦКУ і ГКУ – у відповідних главах, які стосуються юридичних осіб.