«День після завтра». Майбутнє світового фінансового сектору

27 березня 2009 р

Світовий ринок фінансових послуг зазнав істотних змін. Про це йдеться в публікації PricewaterhouseCoopers під назвою «День після завтра» (The Day After Tomorrow), яка аналізує нові тенденції та моделі, що розвиваються на фоні наслідків кредитної кризи і спроб компаній сектора фінансових послуг підлаштуватися під нові умови ведення бізнесу.

За даними публікації PwC, відмінною рисою ситуації, що склалася, є прискорення процесу перерозподілу сил в світовій економіці у бік Сходу; підвищення прозорості банківського бізнесу на основі наближеної до класичної моделі банківської діяльності; зростаюча участь урядів у капіталі приватних фірм, що призводить до істотного конфлікту інтересів; чіткіша структура управління, в основі якої лежать національні і міжнародні регулятивні вимоги, та необхідність використаннія сталих бізнес-моделей, які сприяють переходу від стратегій виживання до більш довгострокових стратегій.

Джок Нунан, партнер відділу аудиту PricewaterhouseCoopers в Україні прокоментував ситуацію в Україні: «Останні шість місяців показали, що Україна тепер інтегрована в глобальну фінансову систему як ніколи раніше. За останні 5 років український фінансовий сектор настільки змінився, що нас зачіпають і потрясіння на віддалених ринках. Таким чином, проблеми, що розглядаються в цій публікації, безпосередньо відносяться і можуть бути застосовані до учасників фінансового сектору України. Ми вітаємо і заохочуємо діалог, націлений на проблеми, з якими довелося зіткнутися українському фінансовому сектору в результаті кризи».

Основні висновки публікації:

Перерозподіл світових сил у бік Сходу

Прискореними темпами йде перерозподіл фінансових сил із заходу на схід. В результаті кредитної кризи лопнув «мильний пузир», в основі якого лежали інвестиційні потоки, що створюються за рахунок наявності макроекономічної незбалансованості в глобальній економіці, орієнтованій на США. Нові шляхи світової торгівлі і інвестицій, що розвиваються під впливом такого зсуву балансу фундаментальних сил, радикально відрізнятимуться від тих, які існували в системі, орієнтованій на США.

Підйом моделі банківської діяльності в стилі «Нова класика»

Основними рисами нового банківського ландшафту стануть скорочення масштабів банківської системи з одночасним посиленням регулювання і вихід на перший план універсальної моделі банківського бізнесу. Тіньова банківська система здебільшого буде ліквідована. Банки, які великою мірою залежали від ринків капіталу для підтримки своєї ліквідності і які були скоріше спеціалізованими, ніж універсальними, повинні будуть вдатися до нових способів роботи.

Борис Краснянський, керуючий партнер PricewaterhouseCoopers в Україні, відзначає:

«Нова класика» — банківська модель післякризового світу буде спрощеною, більш орієнтованою на запобігання ризикам і прозорішою. Прибуток зменшиться, але прибутковість, скоректована з урахуванням ризиків, не впаде так сильно, тому що рівень ризиків в структурі бізнесу також стане нижчим. На банки буде покладено більшу відповідальність за проведення аналізу фінансового стану, необхідного для забезпечення якості кредитного портфеля».

Роль урядів

Від урядів очікується серйозніше втручання в порядок функціонування фінансової системи для стимулювання економічного розвитку у всьому світі. Таке втручання вже має місце в деяких країнах світу,

де банки, яким надається державна підтримка, зазнають тиску в таких питаннях, як вилучення нерухомості за іпотечні борги, звернення стягнення на закладену нерухомість і кредитування малого і середнього бізнесу. Можна чекати посилення конфліктів по мірі того, як уряди, щоб урахувати побажання суспільства, почнуть впливати на такі аспекти роботи банків, як система управління, оподаткування, політика дивідендів і система оплати праці. Після реалізації такого великомасштабного плану порятунку банківської системи суспільство чекає, що банки внесуть корективи в свої методи роботи з урахуванням інтересів ширших верств населення, а не тільки інтересів акціонерів.

Впровадження регулювання, спрямованого на забезпечення нульового рівня ризиків

Стали помітними корінні недоліки режиму регулювання, який істотно зміниться. Загальновизнаним є той факт, що з недосконалістю нормативно-правої системи не можна боротися виключно на рівні окремих країн. Країни «великої двадцятки» вже намітили план дій з реформування систем регулювання і контролю. В той же час, оскільки створення єдиного інституту регулювання може бути пов'язане з ризиком конфлікту інтересів, цей підхід рекомендується ретельно проаналізувати. Зросте кількість областей, в яких банківські операції на внутрішньому ринку стануть більш регульованими. В цілому, питання фінансової стабільності займатимуть центральне місце на порядку денному, і все те, що може привести до її порушення, в тій або іншій формі підлягатиме регулюванню. Такі заходи будуть скоординовані з посиленням впливу з боку держави на стратегії банків, які підтримує держава.

Посилення податкового тиску

Західні держави зазнають тяжких податкових наслідків і піддадуться сильному податковому тиску по мірі того, як рецесія і зниження вартості активів почнуть приводити до скорочення податкових надходжень. Ситуація для банків тимчасово полегшиться, але в довгостроковій перспективі податки доведеться підвищити. Зважаючи на важливість сектора фінансових послуг для економік розвинених країн, уряди, природно, прагнутимуть підвищити податкове навантаження на сектор.

Від режиму виживання до стратегії сталого розвитку

Фінансовим інститутам не слід повністю концентруватися на вирішенні сьогоднішніх проблем, завдаючи шкоди довгостроковому розвитку. В той же час вони повинні пристосуватися до реалій ведення бізнесу в світі, де все більшої важливості набувають інтереси численних зацікавлених сторін — уряду і суспільства в цілому.

Урмас Каарлеп, партнер відділу аудиту PricewaterhouseCoopers в Україні, відзначив: «Організації повинні не тільки думати про виживання, але й рішуче діяти. Украй необхідно, щоб державні установи і приватні організації діяли спільно і ухвалили обгрунтовані рішення найближчим часом. Це допоможе створити основу для стійкого зростання бізнесу і довгострокову економічну доцільність для сектора фінансових послуг і в економіці загалом. Працюючи в тандемі, суспільний і приватний сектори зможуть гарантувати ухвалення обгрунтованих ділових рішень і належний рівень відповідальності».

PricewaterhouseCoopers

PricewaterhouseCoopers надає аудиторські послуги, послуги в області бізнес-консультування, права і оподаткування з урахуванням галузевих особливостей, допомагає підвищити довіру громадськості та приносить реальну користь своїм клієнтам та іншим зацікавленим сторонам. Понад 155 000 людей у 153 країнах світу використовують свої знання, багатий досвід та творчий підхід для розробки практичних порад і рішень, що відкривають нові перспективи для бізнесу.

Назва “PricewaterhouseCoopers” використовується всіма учасниками міжнародної мережі компаній PricewaterhouseCoopers International Limited, кожна з яких є самостійною юридичною особою.